Складіть паспорт повісті захар беркут за планом: 1. автор. 2. назва твору. 3. літературний рід. 4. жанр. 5. сюжет – сюжетні лінії повісті: 5.1. життя с. тухля: а) мирне життя громади; б) оборона села. 5.2. максим – мирослава. 5.3. захар беркут – тугар вовк. 5.4. розповідь про татаро-монголів. 6. композиція. 7. персонажі.

1. іван франко 2. захар беркут 3. епос 4. історична повість 5. тугар вовк вирушає з боярами до тухольських лісів на полювання. його мета — винищити ведмедів, які там жили. 2 частина «захар беркут» опис стародавнього села тухлі, діяльності його мешканців. 3 частина «захар беркут» проведення копної ради, на якій з. беркут звернувся до громади і розповів їй про лихо, яке охопило тухольщину, як тільки в ній оселився боярин. 4 частина «захар беркут» батий зі своєю стотисячною ордою рухався на руській землі, залишаючи після себе пожежу і смерть. 5 частина «захар беркут» максиму та кільком інших тухольцям було доручено виконати рішення громади — вигнати т. вовка з тухлі, його будинок розруйнувати. 6 частина «захар беркут» сон, який бачив з. беркут, був передчуттям неприємного — страшною чуткою про те, що на тухлю рухаються монголи. 7 частина «захар беркут» т. вовк йде до тухольців на переговори. боярин пропонує їм без бою пропустити монголів через карпати в обмін на полоненого максима. 8 частина «захар беркут» максим погоджується татарам вийти з тухольців через потаємний вихід, який безпосередньо знає він сам та його батько. 9 частина «захар беркут» продовження боротьби тухольців і монголів. 5.1. а) давно це було. вісімнадцяте століття. красивий край, де підняли вгору свої шпилі стрімкі скелі карпатських гір. серед цих гір, у квітучій долині, лежало старовинне село тухля. мешканці цього села складали єдину трудову громаду, де всі мали рівні права, жили мирно і дружно, були вільними й незалежними. звісно, керівником такої громади повинна бути наймудріша, найдосвідченіша людина. саме таким був дев'яностолітній захар беркут. він все своє життя віддав громаді, вважаючи служіння своєму народові метою життя. б) швидко справдилось те прочуття! саме пополудні настигли страшні несподівані вісті до тухлі. пастухи з сусідньої полонини прибігли без духу до села, голосячи, що бачили якусь бійку коло боярського дому, якусь громаду незвісних чорних людей і чули незрозумілі, роздираючі крики. майже вся тухольська молодіж, уоружившись у що хто міг, побігла на місце бою, але зупинилась оподалік, побачивши кроваве і трупами вкрите побоєвище, а боярський дім окружений хмарою монголів. не було сумніву, всі молодці, вислані для збурення боярського дому, погибли в нерівній боротьбі з тими наїзниками. не знаючи, що діяти, тухольська молодіж вернула до села, розносячи всюди страшну вість. почувши її, затремтів старий захар, і гірка сльоза покотилася по його старім лиці. – от і сповнився мій сон! – прошептав він. – в обороні свого села поляг мій максим. так воно й треба. раз умирати кождому, але славно вмирати – се не кожному лучається. не сумувати мені за ним, але радуватись його долею. так потішав себе старий захар, але серце його скиміло глибоко: надто сильно, всією силою своєї душі він любив свого наймолодшого сина. але швидко він скріпився духом. громада кликала його, потребувала його ради. купами тислися люди, старі й молоді, за село, до тухольської тіснини, за котрою так близько стояв страшний їх ворог. перший раз, відколи засіла тухля, рада громадська зібралася нині без звичайних обрядів, без знамена, серед брязку топорів та кіс, серед напівтривожного, напіввойовничого гамору. без порядку мішалися старці з молодцями, оружні з безоружними, ба навіть жінки снували сюди й туди поміж громадою, допитуючись вістей про ворога або голосно оплакуючи своїх погиблих синів. – що діяти? що починати? як боронитися? – гуло в народі. одна думка переважала всі інші: вийти громадою перед тіснину і боронитися від монголів до остатньої 5.2. максим і мирослава — сміливі, мужні патріоти; краса їхніх почуттів 5.3. тугар вовк – тухольський  боярин, якому князь землі тухольчини.  вважає себе вищим за громаду і хоче насаджувати нові порядки. відмовляється віддавати  мирославу  за  максима  бо вважає простого  смерда  недостойним боярської дочки. видав монголам плани руської дружини напередодні битви на калці, та знову стає зрадником, приводячи монголів до тухлі. 5.4.відображення в повісті івана франка "захар беркут" героїчної боротьби народу русі в xiii столітті проти татаро-монгольських нападників. у повісті зображено боротьбу наших пращурів проти монголо-татарської навали на карпатську русь 1241 р. історично правдиво письменник показав шляхи, якими йшли монгольські орди на руські землі, відобразив події весни 1241 року, згадав битву з ворогами на річці калці 1224 року. 6. експозиція : виконання максимом громади; побратимство з десятками та охоронцями будинка т. вовка кульмінація: захоплення максима у полон; смерть усіх прибічників беркута зав'язка: боротьба русичів на чолі з максимом проти монголів під керівництво і. бурунди розв'язка: звернення максима до сонця. 7. захар беркут, максим беркут, тугар вовк, мирослава, бурунда

Гріховність і покаяння   за твором "слово про похід ігоря" ми бачимо як князь ігор повів проти ворогів свою дружину. але в його самовпенненності і гордості було його падіння і гріховність. князь ігор не порадившись з князями, без їх підтримки вирішив сам здолати половців і отримати собі всю славу. але він дуже гірко зрозумів свою хибну самовпененність та гордість, і пережив своє покаяння лише будучі у полоні. в тому військовому поході він втратив свою вірну дружину, які навіть побачивши сонячне затемнення, і тьму ворогів залишалися відданими своєму князєві і пішли за ним на бій і на смерть. князь ігор на власні очі побачив в тому бою смерть рідного брата, і не зміг йому , через великий бій і велику кількість ворогів-половців. зі всієї його дружини залишився лише князь ігор, якого взяли у полон.  всі ці трагічні обставини, краяли його душу і до повного покаяння і щирого звертання за до бога. і після того один з воїнів-половців пристав на його бік і організував втечу ігоря з полону до рідного краю. повернувшись до рідного дому, він першим ділом пішов до церкви.   цей похід повністю змінив світогляд князя ігоря.