Сюжетні елементи в повісті за сестрою

повість андрія чайковського «за сестрою» окрім сюжету   (експозиція, зав'язка, розвиток дії, кульмінація, розв'язка), має   позасюжетні елементи. вони не впливають на розвиток подій у творі, а лише яскравіше зобразити сюжет (опис приміщення, пейзаж, портрет героя).

позасюжетними елементами є висловлювання дійових осіб (монолог, діалог, полілог),   роблять роман   динамічнішим, глибше розкривають характери героїв.

"романтика вітаїзму" (лат. vita — життя) — своєрідний прояв в українській літературі 20-х xx ст. європейської літературної течії віталізму. письменники, які входили до вапліте, передусім м.хвильовий, а.любченко, творили літературу активного романтизму ("романтику вітаїзму"), в якій виражали концепцію повноправного життя, життєвості українського відродження, втілювали ідеал активної, сильної, здатної до боротьби людини. це зумовлювало експресивний, енергійний стиль прози, жанрово-композиційні новації, покликані активізувати читацьке сприйняття, навіювати читачам бадьоре, оптимістичне світосприйняття, а відтак і активно критичне ставлення до переродження революційних ідеалів. термін "р.в." вживався м.хвильовим поряд з терміном "азіатський ренесанс" у памфлетах "камо грядеши", у статтях циклу "думки проти течії"-. на його погляд, "р.в." — "це сума нового споглядання, нового світовідчуття, нових складних вібрацій". ще у листі до редакції "культури і побуту" (7.02.1926) м.хвильовий наголошував, що ці терміни позначають "не що інше, як певну мистецьку школу. і тільки". ширше визначення активного романтизму подано пізніше. у журналі "літературний ярмарок" (1929, №1) м.хвильовий писав: "на зміну натуралістичній літературі, як мистецтву віддзеркалення окремих фактів, не зв'язаних між собою, — конче й швидко мусить прийти активний романтизм. виросте він із кривих руху так званих великих чисел, із цілого колективного психологічного комплексу людей епохи змагання за соціалізм та його активний романтизм і тільки він має і мусить вловити і передати в образах засобами свойого поетичного майстерства оту поки що невловиму "музику мільйонів" доби великої індустріалізації".