Завдяки чому карлу мартеллу вдалося зупинити просвання арабів?

наприкінці vii ст. єдиної франкської держави фактично не існувало. араби, захопивши піренейський півострів, просувалися далі на захід, у землі франків. боротьбу проти завойовників очолив майордом карл мартелл («молот»; 715-741). він, як і візантійський імператор лев ні ісавр, розумів, що без власної кінноти не зможе зупинити арабів. лише добре озброєний кіннотник, здатний до далеких походів і швидкого пересування, міг стати перепоною загарбникам. але спорядження вершника було дуже дорогим (дорівнювало вартості 18-20 корів), і простий франкський воїн не міг його придбати.

для придбання зброї і коней карл почав відбирати землі у церкви і надавати їх у довічне володіння воїнам за умови несення ними військової служби. селяни, які жили на цих землях, повинні були утримувати своєю працею нових володарів. таку форму володіння землею назвали бенефіцією (від лат. beneficium — благодіяння). зі створенням важкої кінноти було започатковано середньовічне рицарство (від нім. ritter—вершник, кінний воїн).

спираючись на кінне військо, карл мартелл 732 р. розбив арабів під пуатьє. ця битва, як і перемога, здобута за 14 років перед тим під константинополем левом iii ісавром, мала вирішальне значення для долі європейської християнської цивілізації середньовіччя: було зупинено наступ арабо-мусульманського світу на європу.

ответ: 1.завершение присоедения Казахстана к России.

2. Гарантом усиления влияния России на юге Казахстана стало строительство военных крепостей. На присоединенных территориях Среднего и Старшего жузов возводятся укрепления Актау, Алатау, Капал, Сергиополь (Аягуз), Лепсинск (Лепсы). Они стали опорными пунктами России для продвижения в Заилийский край.

Хотя большинство территорий Младшего и Среднего жузов в конце XVIII – начале XIX вв. вошло в состав России или находилось под сферой ее влияния, часть казахских земель оставалась зависимой от среднеазиатских ханств.

3. Усиления влияния России на юге Казахстана стало строительство военных крепостей.

4. Россия, Казахстан, Англия, Киргизия.

Присоединение Казахстана к России в политико-правовом отношении началось в 30-х годах XVIII в. и заняло по протяженности полтора столетия. Территория Казахстана была объектом пристального внимания политиков Московского государства еще с конца XV века. Казахско-русские отношения на политико-дипломатическом уровне возникают, начиная с XVI в., еще во времена Ивана IV. Казахское ханство становится заметной политической силой, играя во взаимоотношениях Московского государства со среднеазиатскими ханствами важную транзитную роль. В конце XVI – начале XVII в. в связи с продвижением границ Московского государства к Казахстану казахско-русские отношения укрепляются, приобретают новое содержание.