Іть будь ласка треба байка на будь яку тему!

байка "лисиця-жалібниця" (леонід глібов)

у тихому гаю лисичка щастя мала,

як у своїм добрі, жила, гуляла;

ніхто її там не лякав,

і вдень, і ввечері там соловей співав,

і пташки пурхали, зозуленька кувала;

скрізь зеленіло, все цвіло;

так гарно, любо там було.

лисиця так собі казала:

— от де по правді можна жить

і доленьку хвалить,

в добрі кохаться, всіх любити,

ніколи зла і кривди не чинити! —

якби ж то правдонька щербата не була,

то, може, й справді б так жила.

раз, на калині недалечко,

угляділа вона гніздечко;

сиділи пташки там.

— ох,— каже,— як не гріх котам

таких малесеньких, безвинних не жаліти!

і їм же хочеться на світі жити…

ну, вже коти! десь на лихо вони

вродились, вражії сини,

не тільки вдень, вночі поживу бачуть,

не бачать тільки, як горюють в світі, плачуть…

зажерливих пройдисвітів таких

я перевішала б усіх…—

і жалібниця щось сказати ще хотіла,

аж пташки із гнізда додолу якось ляп,

лисичка зараз хап та хап —

прехорошенько всіх поїла…

як жалібно співати почала,

а он на що звела!

лукавий чоловік словами нас голубить,

неначе всіх і жалує, і любить,

для правди, для добра живе,

як по воді пливе;

а ближче придивись ти —

і видно, що виля хвостом:

, мов, медком,

солодше буде з’їсти.