Написати діалог з тарасом шевченком,іть будь ласка)

кобзарю мій!

поете мій високий!

а як же ти поезії писав ?

— я не писав.

я плакав і сміявся.

благословляв, співав і проклинав.

ліна костенко

тарас шевченко навіки залишиться в українській літературі, адже його вне­сок у її розвиток неможливо переоцінити. та чи тільки у літературу він зробив свій внесок? не слід забувати, що т. шевченко також був геніальним художни­ком, навчався живопису у найкращих майстрів петербурга. література та жи­вопис — це прекрасні види мистецтва, але вони матеріальні. тарас шевчен­ко — символ цілої епохи, він не просто створював свої поетичні твори, але й виховував свідомість своїх читачів. він утверджував патріотизм, національну са­мосвідомість, рішучість та народну мораль.

найбільшою мрією, найбільшим прагненням т. шевченка було побачити свою рідну україну незалежною та щасливою. якби зараз я мав можливість звернутися до тараса я навіть не знаю, що б я сказав. звісно, кріпацтво було скасовано ще 1861 року. зараз україна незалежна, вона є рівною серед європейських країн. та, на жаль, ми і зараз маємо безліч суспільних і еко­номічних проблем, які навряд чи можна назвати тим «щасливим майбутнім», про яке так мріяв кобзар. а з іншого боку, україна постійно розвивається, бо й сьогодні серед українців є багато людей, які щиро вболівають за долю країни, і хочуть зробити свій внесок у розвиток країни. мені здається, ніколи не наста­не той день, коли можна буде сказати, що далі нема куди розвиватися. отже, я впевнений, що далі буде тільки краще.

якби я мав можливість говорити зараз з тарасом шевченком, я б поставив йому безліч питань! як він створював свої геніальні твори? яким бачив шлях україни в майбутнє? які настанови хотів би дати нам, своїм нащадкам? але та­кий діалог, на жаль, неможливий.

а ще мені спало на думку, що відповіді на всі свої питання ми можемо зна­йти, уважно читаючи твори кобзаря. у поезіях тарас шевченко висловлював своє ставлення до сучасних йому історичних подій, до людських та суспільних вад, навчав своїх читачів патріотизму, чесності. він хотів бачити українців віль­ними, освіченими, розумними. поет дуже любив свою батьківщину, він не про­сто сподівався, а й щиро вірив у її майбутнє:

і на оновленій землі врага не буде, супостата,

а буде син, і буде мати,

і будуть люди на землі.

тії слави козацької повік не забудем!

і мене в сім’ї великій,

в сім’ї вольній, новій не забудьте пом’янути незлим, тихим словом.

мій твір називається «уявний діалог із кобзарем». я тільки-но перечитав назву і здивувався: чому ж він уявний? ! так, зі свого xxi століття ми не можемо

звернутися до шевченка, але він і досі веде з нами абсолютно реальний діалог! він звертається до нас, питає та спонукає до дій через вічні. геніальні твори, які ніколи не втратять своєї цінності для українського народу.