Інтермеццо дати характеристику одного з героїв прошу

Аналіз “intermezzo” «intermezzo» — імпресіоністична новела михайла коцюбинського, написана в 1908 році в чернігові. новела складається з 11 частин, що пов’язані образом митця — учасника й оповідача зображуваного; розповідає про його духовне одужання при зустрічі з природою. у творі порушено проблеми душевної рівноваги, повноцінного життя, специфіки творчого процесу. проведемо аналіз “intermezzo” коцюбинського – визначимо жанр, тему та ідею, розглянемо сюжет та головних героїв новели. аналіз “intermezzo” літературний рід: епос жанр “intermezzo”: новела форма: монолог. присвята кононівським полям тема “intermezzo”: зображення взаємодії митця і суспільства ідея “intermezzo”: утвердження думки, що людина щаслива лише в гармонії з природою, а митець відіграє важливу роль у суспільстві. образи “intermezzo” м. коцюбинський визначає у новелі інтермеццо, що не є за жанровою ознакою драматичним твором, назви дійових осіб: моя утома. ниви у червні. сонце. три білих вівчарки. (оверко -“селянин”; пава – “дворянин”, трепов – “міністр внутрішніх спрів”) зозуля. жайворонки. залізна рука міста. людське горе. але ці дійові особи — це засіб художньої умовності, застосований для того щоб дати читачеві ключ до розуміння складної образної мови природи та символічного змісту інших образів. якщо є дійові особи, то має бути і сцена; нею виступає душа ліричного героя з її болями і радощами, з утомою і надією, вірою в перемогу світлих ідеалів. через внутрішній етичний конфлікт між громадським обов’язком і втомою, хвилинною зневірою, через емоції, переживання змальовуються ширші проблеми — соціального (митець і суспільство) та психологічного (переживання на межі душевних сил) характеру. контрастно протистоять одна одній дві групи образів: «моя утома», «людське горе», «три білих вівчарки», «залізна рука города» і «ниви у червні», «зозуля», «жайворонки», «сонце». конфлікт між ними створює ту багатозначність символів, які й уявлення про складні душевні процеси ліричного героя. засіб контрасту відіграє також важливу ідейно-композиційну роль (місто й природа, краса природи й нелюдські умови життя селян). і думки, й сприйняття природи злиті в єдиний нерозривний потік переживань ліричного героя та його усвідомлення себе у світі й суспільстві.

Я- українець! і тому забов"язаний піклуватися про свою батьківщину, бо народився в ній і виріс, бо інакше не поважатиму себе самого.   я-українець! і хочу пишатися цим званням. а для цього я повинен знайти своє місце в своїй країні, а не за кордоном. хочу працювати й жити на своїй батьківщині, дихати її повітрям, плавати у дніпрі, гуляти у своїх лісах та по своїм ланам. але для цього треба зберегти нашу природу. а поки що вчусь не смітити  та піклуватися про птахів й міських тварин.