Хто врятував хуху моховинку від біди.

хуху врятував старий дід лісник

Це широкоплечий двадцятирiчний парубок, з гострими карими очима, довгобразим лицем, одягнений у бiлу вишивану сорочку та просту свиту, накинуту наопашки. на головi в нього висока решетилiвська шапка. та автори не задовольняються зовнiшнiми ознаками в змалюваннi портрета, як це властиво µх сучасниковi 1. нечую-левицькому. вони знаходять i такi риси, що розкривають соцiальний стан персонажа ("не багатого роду! - казала проста свита"), якостi його характеру ("таких парубкiв часто й густо можна зустрiти по наших хуторах та селах. одно тiльки в нього неабияке - дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. ним свiтилася якась незвичайна смiливiсть i духова мiць, разом з якоюсь хижою ").  чiпка зростаі у злиднях, в атмосферi недоброзичливостi i ворожостi. тiльки бабусинi казки розширювали кругозiр хлопчика, примушували його задуматися, викликали в нього часом далеко не дитячi запитання. вже в дитинствi, коли чiпку за впертiсть прогнав багатiй бородай, вiн "понiс у серцi гiрке почуття ненавистi на долю, що подiлила людей на хазяµна й "          вразлива душа й допитливий розум прискорюють визрiвання чiпки. його добре, гаряче серце, розбуджене побаченим чи почутим, довго не могло заспокоµтися. розповiдi дiда уласа пре крiпацьку неволю, зокрема про нещасливу долю батька, важким каменем придавили душу чiпки. скiльки вiн передумав, перестраждав у тi днi, аж на виду змiнився.          кожний з етапiв життя героя виразно постаі перед нами завдяки майстерностi авторiв у розкриттi його внутрiшнього свiту. так, великою силою емоцiйноµ наснаженостi, психологiчною переконливiстю позначенi роздуми чiпки в зв'язку з несправедливим вiдбиранням землi. рiзкi переходи вiд сподiвань жити щасливо на своіму добрi до гiрких розпачливих настроµв, до болiсних думок про кривду, що "заснувала цiлий свiт", про лихо, з тенет якого не вирватися трудiвниковi, гарячкова розмова з самим собою у важку безсонну нiч, коли зримо постала неправда у свiтi сильних, розкривають чесну, бентежну душу парубка. тому й вразила кривда прямо в серце чiпки, коли за право працювати на своµй землi чиновник з цинiчною вiдвертiстю вимагаі хабара.