Твір-роздум на тему «сирітська доля тараса шевченка»

будь-хто з нас розуміє, наскільки жахливою є доля сироти, адже поряд немає найрідніших — мами і тата. не зміг обійти цієї теми у своїх творах і т. г. шевченко.про сирітську долю йдеться у багатьох творах тараса григоровича шевченка. він і сам рано залишився сиротою.

    так, у вірші «на великдень, на соломі» протиставляється життя сироти та дітей, у яких є батьки.  тут він зображує розмову дітей, які хваляться між собою подарунками. кожна дитинка має обновку: комусь мати курила стрічечку, комусь батько справив чобітки або свитинку. але серед дітей були сирітка,яка   сумно гадає, чим їй похвалитись. і ось вона  хвалилася: «а я в попа обідала». більшої радості ця сирітка не знає. сумно стає від цих слів.

    майстерно тарас шевченко виливає смуток і біль, який пережив сам, і змушує це пережити читача.

        увесь вірш пройнятий співчуттям до дівчинки. недарма автор вживає такі ніжні та ласкаві слова: сирітка, сиріточка. на жаль, сирітська доля була важкою не тільки за часів тараса шевченка, а й зараз.

      хочеться, щоб у кожної дитини були батьки та ніхто не зазнав гіркої  сирітської долі.