Есе на тему : «чи потрібні лицарі сьогодні» .іть ,потрібно вже на завтра

лицарство – це явище, для якого характерне виключно позитивна забарвлення. практично у кожної людини це слово асоціюється з чимось хорошим і правильним. навряд чи я міг би вважатися виключенням з цього правила. я прочитав безліч різних творів, в яких стає очевидно, що лицарі являють собою добрих людей і воїнів, які дійсно здатні безкорисливо і щиро захищати інтереси інших людей, в той час ризикуючи власним життям задля такого захисту.

відповідати на питання про те, чи потрібні лицарі в даний час, одночасно важко і просто. відповідь на кожне питання має бути хоча б приблизно реалістичною, відповідною очікуванням. який сенс вважати, що лицарі потрібні, якщо їх поява неможлива? однак, все-таки, я вважаю, що в сучасному світі інститут лицарства не був би зайвим. безліч людей в нашому світі, на жаль, позбавлені можливості собі самі. далеко не завжди держава виконує свої функції належним чином, нерідко люди не можуть покластися на власну країну, в якій вони платять податки. лицарі змогли б витрачати свій час і сили, щоб тим, хто найбільше потребує такої і з якоїсь причини не може скористатися послугами власної держави. яким б розвиненим не був світ, не можна сказати, що всі проблеми вирішуються. залишається багато проблем, які самі люди не можуть вирішити. саме для цього і знадобилися б лицарі.

але варто розуміти, що сучасний світ влаштований зовсім по-іншому. він стоїть на позиціях вільного ринку. а на ринку, як відомо, нічого не буває просто так і безкоштовно. жодну послугу, в тому числі і будь-якого роду, неможливо отримати безоплатно, за все доведеться платити. саме тому поява таких лицарів, які будуть людям безкоштовно і просто так, порушить багато життєвих процесів, звичайний життєвий уклад людей буде істотно змінений. саме з цієї причини я не можу вірити в те, що такі лицарі дійсно можуть з’явитися. про це можна тільки мріяти, а на практиці за все доведеться платити.

минулі часи, коли у світі існували такі лицарі, не дарма сприймаються з часткою романтики. дійсно, надати сьогодні просто так і незнайомій людині ніхто не зважиться. і навіть якщо сама людина захоче стати лицарем, вона навряд чи ним стане, тому що все оточуюче суспільство відверне її від такого рішення. втім, я все одно буду вірити в те, що лицарі зможуть з’явитися, адже навіть в сучасному світі вони дуже потрібні.

весной в лесу раздался голос соловья.

ворона услыхала его пенье

и думает: «чем хуже его я?

раз голос есть, не надобно уменья».

слетелись тут в округе птицы все

послушать горделивую ворону.

она предстала в царственной красе,

одев на голову себе корону.

но только рот разинула она

и каркнула во все воронье горло,

сбежали птицы, звери кто куда.

одна ворона лишь была довольна.