Впервую мировую войну впервые в боевых действиях стали участвовать женщины. записывались, прежде всего, женщины-военнослужащие из фронтовых частей, но также и женщины из гражданского общества - дворянки, курсистки, учительницы, работницы. большой была доля солдаток и казачек, девушек из знаменитых дворянских родов россии, простые крестьянки и прислуга. они отправлялись на фронт не только в качестве сестёр милосердия. как называлась воинская часть из женщин-добровольцев?

женские батальоны смерти. но это уже далеко не в начале войны

Після полтавської битви гетьман і. скоропадський звернувся до царя з проханням підтвердити права й вільності гетьманщини. але петро  не підтвердив їх і  видав «рішучий указ» 1709 р., за яким козацькі війська, як і раніше, повинні були підкорятися московським генералам, а московським воє дозволялося втручатися в українські справи. значним обмеженням влади гетьмана стало призначення в україну царських резидентів. українські землі почали роздавати царським вельмо жам. резиденція гетьмана була перенесена в м. глухів, ближче до російського кордону. тут «квартирувало» 2 царські полки. 

наступним актом обмеження влади гетьмана стало створення у 1722 р. малоросійської колегії з 6 офіцерів на чолі з бригадиром с. вельяміновим. це аргументували тим, що в україні не порядки в судах, у збиранні податків, хабарництво. фактично це означало, що малоросійська колегія стає вищим контролюючим органом гетьманщини. на посади полковників почали призначати не українців. після смерті у 1722 р. скоропадського імператор не дозволив обирати нового гетьмана. наказним гетьманом став павло полуботок , який разом зі старшиною звернувся до царя з проханням ліквідувати малоросійську колегію, дозволити обрати нового гетьмана. але цар відповів, що від богдана хмельницького до скоропадського «все гетманы явились изменниками», і не дозволив цього. полуботка заарештували і він помер у в'язниці в петербурзі у 1724 р.

згодом помер петро і, а його внук петро ii дозволив обрати гетьмана. на цю посаду обрали авторитетного 73-річного данила апостола, який походив із сім'ї полковника і сам у 28 років став полковником, обіймаючи цю посаду 45 років. д. апостол  звернувся до царя з проханням відновити автономію україни, як за б. хмельницького. йому відповіли «решительными пунктами» 1728 p., зміст яких свідчив, що йдеться не про дві договірні сторони, а про указ царя щодо порядків на гетьманщині.