Моєї мови дивина. написати твір мініатюра

рідна мова – це мова твого дитинства, це мова, на якій спілкуються твої батьки, багато твоїх родичів. це шлях, яким ти йтимеш доти, доки не сягнеш краю. це твої думки та почуття, це твої наміри та прагнення, адже ти наодинці з собою розмовляєш своєю мовою, рідною для тебе.

кожен сам обирає, яку мову вважати рідною. деякі люди приймають за рідну державну мову, деякі – материнську мову, що чули у піснях та колискових, у віршах та легендах, казках, які їм розповідали перед сном. наш вибір – наше майбутнє, бо тільки нам вирішувати бути з більшістю чи залишитись індивідуальністю.

нехай мільйони людей говорять на одній мові та пропагандують її, бували й такі моменти, коли мову нав’язували, але тільки ти сам обираєш на чий бік стати, чиї правила обрати.

для мене рідною є російська мова, бо я народилася в сім’ї, де всі розмовляють лише російською. але українську я приймаю за другу рідну для мене мову, бо я народилася та виросла саме в україні, дуже часто чула та вивчала українську. жодного разу я ще не пошкодувала, що українська мова стала для мене рідною, бо я змалечку чула її, вивчала в школі та у вищих навчальних закладах, бо вона ніжна та мелодійна, врешті-решт, це моя державна мова. мова, за яку боролися та віддавали життя.

давайте цінувати рідну мову, тому що вона буде тебе в усіх твоїх думках та пригодах, стане твоїм уявним другом, який знайде правильне слово в потрібний момент.

синички-доволі метушні пташки. вони прилітають до нас взимку і радують нас своїми жовтень ми животиками. вони не тільки наші пернаті друзі, а ще й охоронці нашого саду.   саме тому ми з татком завжди взимку робимо годівничку для пташок. потім спостерігаємо з батьками через вікно за кумедною поведінкою цих пташок. природа-це щось надзвичайне, її потрібно оберігати і шанувати.