Головні герої до поеми руслан і людмила. у лукаморя дуб зільоний

перший розділ – „просвітництво як літературна епоха: проблеми сучасної інтерпретації” – присвячено висвітленню кардинальних питань сучасного трактування європейського просвіт-ництва, від розгляду яких залежить бачення сутності поставленої в дисертації проблеми. в кінці хх – на початку ххі ст. просвітництво за своєї видимої історичної віддаленості все ще перебуває в центрі численних дискусій, що точаться довкола таких визначальних в історії людської цивілізації понять, як “антропологізм”, “гуманізм”,   “суспільний та технічний прогрес”, “євроцентризм”, а в літературі ще й таких явищ, як модернізм та постмодернізм. сьогоднішній процес “деконструкції” (за ж. деррідою) основних концептів європейського просвітництва привів до того, що образ цієї епохи у сучасному теоретичному дискурсі розщепився на негативістський та позитивістський. вже з кінця хіх ст. полеміка про “раціональне” вплітається в контекст роздумів про долю новочасних цінностей людської культури взагалі і набуває значення онтологічної проблеми як сублімації не-гативних “раціоцентричних” підходів для перегляду універсальних цінностей та основних концептів епохи просвітництва. закономірно, що це поширюється й на художній дискурс хvііі ст., який історично виявився не просто близький до дискурсу філософського, а нерідко міцно й органічно переплітався з ним, створюючи особливий ідеологічний та культурний канон просвітництва, який, власне, і дозволяє говорити про цілісність цієї епохи як історико-художнього явища.