Используя дополнительную , напишите биографический очерк об одном из политических деятелей древней греции

князь олег, в последствии прозванный в народе вещим, начал править в новгороде после смерти рюрика. он стремился всеми силами расширить свои владения, ему подчинились славянские племена, среди которых были весь и кривичи. из люда подчиненных племен и варяжских наемников, олег собрал большое сильное войско. путь князя лежал на юг. он захватил смоленск и оставил там править одного из своих приближенных. дальше путь дружины олега лежал в землю северян, где был взят город любеч. в 882 году войско двинулось на киев, где еще со времен рюрика правили аскольд и дир. с хитрости, олег выманил аскольда и дира, убил их. после взятия киева, провозгласил город столицей своего государства. «се буди мати ». именно с него пошло это распространенное выражение. с момента взятия киева, начинается киевской руси.

князя олега, как и остальных первых князей, не особо интересовала внутренняя политика. он стремился всеми и не расширить земельные владения молодого государства. князь совершил удачный поход на константинополь, наведя ужас на греков и не пролив ни капли крови. получил богатые дары и выгодные торговые условия для купцов. за сей успех олега стали именовать вещим.

правил князь 33 года, с 879 по 912 года. в 911 князь совершил благое дело, подтвердив все прежнее договоренности с византией, это позволило еще долгие годы купцам иметь неплохие условия торговли. место захоронения киевского князя олега подлинно не известно. в нашей страны он вошел как строитель городов , собиратель славянских племен и талантливый полководец.

смерть его овеяна легендой. летопись говорит о том, что волхвы нагадали олегу смерть от коня. он доверился их предсказаниям, и отказался от своего любимого коня. вспомнив через несколько лет про предсказания волхвов, спросил у своих приближенных о судьбе коня. конь умер, ответили те. олег захотел прийти на место, где лежали останки его любимца. придя туда, князь наступил на череп, и сказал: «его ли мне бояться? ». оказалось, что в черепе умершего коня жила ядовитая змея, которая смертельно ужалила князя.

бруни ф. а. князь олег прибивает щит свой к вратам царьграда (константинополя)

подробнее - на -

Філософія відродження розвивалася на основі ідеології гуманізму, яка відображала нові різнобічні запити людської особистості. у гуманізмі епохи відродження розрізняють такі етапи розвитку: а) ранній (етико-філологічний, громадянський) гуманізм, що виник в італії наприкінці xiv — в середині xv ст. у зв'язку з вивченням і викладанням риторики, граматики, поезії, історії, моральної філософії на основі класичної античної освіти; б) пізній гуманізм, що постав в останній третині xv ст. унаслідок зміщення гуманістичних інтересів у теологію, натурфілософію, природознавство. через специфічні соціально-економічні умови в україні впродовж xvi ст. поширювалися й розвивалися переважно ідеї раннього гуманізму. із другої половини xvi ст. у зв'язку з посиленням національного, соціального і релігійного гніту з боку польської шляхти і католицької церкви українські мислителі, полемісти все частіше почали звертатися до проблем, які хвилювали представників пізнього відродження, реформаторів. якісно новий рівень розроблення цих проблем почався з організації науково-культурного центру в острозі, києво-печерській лаврі, а особливо з відкриттям києво-могилянської академії. розвиток ренесансного гуманізму в україні також відбувався поетапно: 1) до середини xvi ст. за основними типологічними ознаками він подібний до раннього італійського. його представників цікавили суспільно-політична проблематика, питання етики й естетики; 2) друга половина xvi — початок xvii ст. відбувалося інтенсивне розроблення ранньогуманістичних ідей, поєднаних з реформаційними та ідеями візантійського відродження, активно формувалася історична самосвідомість українського народу, розвивався ідеал гуманістичного патріотизму; 3) друга третина xvii — початок xviii ст. гуманістичні ідеї все більше відокремлювалися від реформаційних, навіть офіційно відкидали їх. поширення ідей гуманізму в україні в першій половині xvi ст. було спричинене соціально-економічним прогресом, що розпочався на українських землях наприкінці xv ст. і був зумовлений переходом феодалізму у фазу розвитку простого товарного виробництва. піднесенню культури й освіти в україні сприяв розвиток міст, їх економічної незалежності у зв'язку із запровадженням магдебурзького права.