Скаким собитием в жизни россии совпал дебют крылова?

обытия отечественной войны 1812 года нашли отражение во многих художественных произведениях, среди них и басни ивана андреевича крылова.

в августе 1812 года были опубликованы две басни и.а.крылова: "кот и повар" и "раздел". так начался цикл басен об отечественной войне 1812 года.  

осенью 1812 года в журнале "сын отечества" печатаются басни и.а.крылова "ворона и курица", "волк на псарне", "обоз", "щука и кот", которые известны как тетралогия басен, посвященных м.и.кутузову*. они связаны непосредственно с военными событиями, в них крылов проявил себя как "политический писатель", поддерживающий и оправдывающий тактику м.и.кутузова. басни не только показывают роль кутузова, но и полемически заострены против его противников, среди которых был и император александр i.

в басне "ворона и курица" отразилась сложная нравственная ситуация, сложившаяся в обществе к 1812 году. часть высшего дворянства обожествляла наполеона, наиболее романтично настроенные ее представители ожидали, что император освободит "рабскую" россию от невежества, снимет ярмо крепостного права, а некоторые "по-смердяковски" надеялись, что под французами жить будет уж точно не хуже, лукаво предполагали договориться с врагом. эти настроения до поры до времени не совпадали с отношением основной части дворянства и простого народа к общенациональному делу – отечественной войне против жестокого и безнравственного врага. обо всем этом "беседуют" две московские жительницы, ворона и курица:  

ворона с кровли тут на всю эту тревогу

спокойно, чистя нос,

басня "волк на псарне", была написана в первых числах октября в связи с получением в петербурге известий о попытке наполеона вступить в мирные переговоры через лористона, имевшего 23 сентября 1812 года свидание с кутузовым. лористон передал кутузову мирные предложения наполеона, в донесении кутузова александру i. в них указывалось, что наполеон "желает положить предел несогласиям между двумя великими и положить его навсегда". кутузов решительно отклонил предложения наполеона и 6 октября нанес поражение французским войскам при тарутине. по свидетельству современника "крылов, собственною рукою переписав басню, отдал ее жене кутузова, которая отправила ее в своем письме. кутузов прочитал басню после сраженья под красным собравшимся вокруг него офицерам и при словах: "а я, приятель сед", снял свою белую фуражку и потряс наклоненною головою". об успехе, который имели патриотические басни крылова в армии, свидетельствует письмо к. батюшкова н. гнедичу от 30 октября 1813 г .: "скажи крылову, – писал батюшков, – в армии его басни все читают наизусть. я часто слышал их на биваках с новым удовольствием".

в басне "обоз", напечатанной в ноябре 1812 года, крылов пытается защитить полководца от нападок молодых военных и императора александра i, кутузова в непродуманности и нерешительности действий, к сдаче москвы. задиристый и наглый молодой конь подсмеивается над опытным и неторопливым старым:

"ай, конь хваленый, то-то диво!

        смотрите: лепится, как рак;

вот чуть не зацепил за камень; косо!

старый добрый конь, молчаливо уступающий ношу – кутузов, а "напроказивший" самоуверенный молодой – александр, по вине которого было проиграно аустерлицкое сражение.

следует отметить, что до xviii века в россии не было деления на , публицистику и . и.а.крылов, продолжая традиции xviii века, был писателем, в баснях которого отразилась не только война 1812 года, но и вся эпоха наполеоновских войн. басни крылова 1805-1807-1812 гг. "превращались в живую ", объясняя современникам происходящее в доступной форме.

ответ:План характеристики Джорджа Плейтена I. Джордж Плейтен — головний герой науково-фантастичної повісті А. Азімова «Фах». II. Основні риси характеру героя. 1. Розумові здібності. 2. Інтерес до нових знань. 3. Відповідальне ставлення до вибору професії, мрії юнака 4. Цілеспрямованість героя. 5. Рішучість, здатність на самостійні вчинки, сила характеру. 6. Бажання стати творцем. III. «Таких людей, як ти, Джордже, десять тисяч, і вони сприяють технічному прогресові півтори тисячі світів». «Фах» образ Джорджа Плейтена Джордж Плейтен був звичайним землянином, але вже з дитинства він виявляв інтерес до навчання, учився думати. З дитинства усі помічали в ньому неабиякі здібності та кмітливий розум. У період між Днем Читання та Днем Освіти (від восьми до вісімнадцяти років) він потайки читав літературу, щоб більше знати про свій майбутній фах, адже був переконаний, що принесе користь, отримавши звання дипломованого програміста. У вісімнадцять років на Джорджа Плейтена та його однолітків чекав так званий День Освіти. Джорджа відправили на постійне проживання до Інтернату. Опинившись у цьому місці, Джордж був розлючений, оскільки вважав, що потрапив сюди помилково. Пробувши рік в Інтернаті, Джордж наважився на втечу. На перший погляд, здавалося, що його тут ніхто не тримав: відсутні перешкоди, не було охоронців тощо. Сусід Джорджа по кімнаті — Омейні — не радив йому це робити, однак юнака неможна було зупинити. Він купив квиток на літак до Сан-Франциско на День Олімпіади. Серед списку учасників цієї Олімпіади молодий невдаха помітив ім’я свого приятеля Арманда Тревіліана. Той так і не став переможцем, утратив надію потрапити на Новію, планету класу А. Джордж шукав зустрічі із Армандом. Між ними виникла суперечка, і це загрожувало Джоржу ув’язненням. Врятував його сивий чоловік, присутність якого юнак помітив давно. Той чоловік, Інженеску, на прохання свого нового знайомого влаштував йому відеорозмову з представниками Новії. Це кульмінаційний момент у житті героя. Плейтен намагався їх переконати в доцільності використання методів освіти минулого, які мали базуватися на поступовому і ґрунтовному оволодінні знаннями без застосування стрічок освіти. У цей момент народився не лише Плейтен-учений, а Плейтен-мислитель, філософ, творець майбутнього. Він довів, що не лише самотужки опанував свій фах, а здатний мислити глобально, з перспективою. Однак у новіан постало запитання, наскільки тривалими будуть ці методи і чи не трапиться так, що отримані знання запізняться в часі. Розчарований Джордж відчув потребу довести свою справу до кінця. Однак йому вкололи заспокійливе, і незабаром він знову опинився в Інтернаті. Омейні розповів йому, що за ним стежили. Виявилося, він повинен був знаходитися під особливим наглядом, оскільки був найбільшою цінністю своєї планети. Таких, як він, небагато, саме тому їх оберігали, вміщуючи до непрестижних інтернатів. Їхнє призначення — впроваджувати в життя нові ідеї для поліпшення рівня освіти і загалом рівня життя. Отже, завдяки своїм креативному розумові, наполегливості, прагненню до самоосвіти головний герой досяг мети й опинився на найвищому суспільному щаблі.

Объяснение: