Цитати про дитинство чiпки(панас мирний — хіба ревуть воли, як ясла повні? ) прошу надо!

1. а й дитина ж то вийшла – на славу! повновиде, чорняве, головате, розумне… тільки якесь невеселе, вовчкувате, тихе.

2. (мотря) десь чіпка у нас буде дуже велике ледащо! – жаліється оришці: – йому як що робити, то треба за тиждень загадувати, щоб роздумався…

3. як підріс чіпка – став бігати, то вибіжить, було, з двору на вигін та прямо до дітвори так і чеше. так же й дітвора його не приймає. зараз почнуть з його глузувати, щипати, а іноді поб’ють та й проженуть…

4.

– виродок іде! – кричить, забачивши здалеку чіпку, білоголовий миршавенький хлопчик.

– запороток! – підхопить інший… – ходім до його!

5. дуже любив чіпка казки слухати. в казках його зроду розумна голова знаходила немалу роботу. казка була йому не вигадкою, а билицею. не раз хлопець рівняв казку до життя, а життя до казки – і само собі міркувало, дивувалося…

6. чіпка мав добру пам’ять: з неї ніколи не виходила думка, що він “виродок”; він ніколи не забував бабиної ради… собі на лихо, рядом з добрими думками, у малому серці ворушилося щось недобре, невпокійне… розбуджене, воно не давало йому забутися, ніколи не прощало нікого, коли бачило яку помилку… і росло лихо в його серці – і виростало до гарячої відплати, котра не зна ні впину, ні заборони…

Хочешь, чтоб мы за тебя в тетрадь выписали?