Чему саме нова буржуазія підтримала кальвінізм

кальвінізм– одна з трьох основних течій протестантизму (ін. дві– лютеранство та цвінгліанство, засноване швейцарським реформатором у.цвінглі). виник у ході антикатол. і соціально-політ. руху, який у 16 ст. охопив майже всі країни європи (узагальнено цей рух називають реформацією). нині к. має багато різновидів (зокрема, пресвіторіанство та конгрегаціоналізм), що входять до групи т. зв. реформатських церков, й існує в сша, великій британії та в деяких її колишніх домініонах, у нідерландах та швейцарії. к. ґрунтується на ідеях франц. теолога і філософа ж.кальвіна (1509–64; він вивчав юриспруденцію і філософію в ун-ті в парижі, а також у бурже й орлеані; вирішальний вплив на формування його світогляду справили ідеї м.лютера та у.цвінглі). ж.кальвін вважав, що католицизм дискредитував поняття про бога, яке міститься в біблії (передусім у старому завіті), а тому існує нагальна потреба відновити істину. на його думку, центр. місце в ученні про бога має займати догмат про абсолютне напередвизначення (від лат. praederminatio– предетермінація), згідно з яким людина є знаряддям волі бога, бог сам обирає ту чи ін. людину для тієї чи ін. справи. його рішення є незбагненним для нас, а тому ніяка наша логіка, зокрема й та, що пов'язує такий вибір з людськими заслугами, чи будь-яка ідея про те, що в людських рішеннях є можливість вільного вибору, нічого не варті.теза про напередвизначення свого часу вже висловлювалася отцем церкви св. августином (354–430; див. патристика), не заперечувалася вона й реформаторами 16 ст., однак ж.кальвін пішов значно далі у формулюванні тих висновків, які з неї випливали. він вважав, що ніякі зусилля не зможуть урятувати тих, хто "призначений" до зла, оскільки як добрі, так і злі вчинки людей необхідні для втілення божих планів. людина не може дізнатися про своє "призначення", проте вона може прагнути якнайкраще його виконувати й діяти відповідним чином. визнаючи авторитет одного лише бога, людина тим самим звільняє себе від впливу світської влади й авторитету ін. людей, а її життя стає укоріненим у вічності.