Як ви розумієте слова батька про сина "був мертвий, і ожив" притча про блудного сина

що для бог може простити все як простив батько блудного сина, якщо чесно покаятися, як це зробив блудного син.

як те що син ніби помер для батька, але коли він вернувся то ніби ожив для нього.

ну тіла так

Леся дуже любила музику, старанно вчилась грати на фортепіано. вважала навіть, що з неї був би кращий музика, ніж поет. але хвороба (туберкульоз кісток) змусила перервати це захоплення. з болем прощалася з інструментом, якому виливала свої радощі і жалі ("до мого фортепіано"). доля дуже рано навчила лесю українку мужності. вона змушена була змагатися з тяжкою хворобою, що вразила її ще в дитинстві, зробила недосяжною її блискучу музичну кар'єру і мучила поетесу всі подальші роки. проте оця ще дитяча зневага до фізичного і душевного болю лесю українку все її життя.  у дитинстві леся була особливо дружною з братом михайлом, і коли той, готуючись до вступу в гімназію, опановував гуманітарні предмети, вона також ґрунтовно вивчила стародавню історію, грецьку й латинську мови. любила музику, особливо гру на фортеп'яно, виявляла композиторські здібності.   рано   виявився у лесі   й   поетичний   талант.   її   вірш «надія» датується 1880 роком, рідні ж згадують, що стала писати ще раніше. з раннього віку захоплювалася народними піснями, , звичаями, які поряд з творчістю європейських письменників формували її естетичні смаки й погляди.   хто вам сказав, що я слабка,  що я корюся долі?   хіба тремтить моя рука?   чи пісня й думка кволі?   («хто вам сказав, що я »)