Твір-роздум на тему "біблія-дзеркало життя"

часто задумувався: чому біблія є дзеркалом душі?  

як пише апостол яків у свому соборному посланні. дзеркало. чому саме дзеркало? адже дзеркало -це холодний предмет, котрий служить нам, щоб задовільнити потребу нашої цікавості, а все виявляється дуже просто. у цьому мені допоміг приклад жі

все почалось з того, що в одному магазині одна жінка похилого віку мою увагу своєю незвичною поведінкою. вона часто підходила до дзерлкала у магазині і дещо примірювала. дивилась довго у це дзеркало, а потім говорила в голос дивну репліку: “мені це не підходить, ні не лишить мені і все? ”. цьому ніхто не наважувався заперечити. факт був явним, у дзеркалі вона бачила себе такою, якою вона виглядала у новому вбранні. нарешті з’явився усміх на її устах і вона радісно вигукнула: “ось, так мені буде до лиця! ” зраділи всі, хто спостерігав за вередливою жінкою і розійшлися із піднятим настроєм.

настрій зберігся   надовго, бо згадуючи кумедну історію, зрозумів як важливо бути вередливим до того, що стане частиною твого життя. не раз ми робимо поспішні висновки і потім довго мучимось через невдалий вибір.

вартує взяти приклад від жінки і приділити час на правильний вибір. а дзеркало?

1. Майбутній силач прийшов на світ 1899 року в родині Федора Фірцака в селі Білки на Іршавщині. У батьків було десятеро дітей. Його дід Іван Вільхович у лісі вбив ведмедя поліном, за що в селі його прозвали Силою.

2. Підлітком Іван пошкодував корову і, впрягшись до плуга, сам зорав поле. Коли телиця пошкодила ногу, хлопець приніс її додому на плечах.

3. Через бійку з односельцем Клином, під час якої Іван Фірцак виламав дубовий хрест, яким лупцював нападника, його посадили до в’язниці, звідки він утік, вирвавши ґрати. Тоді його хотіли покарати нагаями в сільському уряді, але Іван не дався.

4. Чеський чиновник Вацлав Прохазка (Закарпаття тоді входило до складу Чехословаччини), що служив нотарем у Білках, побачивши неабияку силу хлопця, спрямував його з листом-проханням до свого брата, власника заводу в Празі, який потребував дужих робітників. Так Іван у сіряку та крисані з веретяною торбиною поїхав до столиці, хоча перед тим думав помандрувати на заробітки в Бельгію, де трудився його дядько.