Паспорт лиричного твору маруся чурай виють витри виють буйни как можно быстрее

Автор: маруся чурай жанр: лірична пісня тема «віють вітри, віють буйні»:   відтворення страждань дівчини за своїм милим. ідея «віють вітри, віють буйні»:   возвеличення щирого почуття кохання. основна думка:   «хто щасливий був часочок, про смерть не забуде». художні засоби  «віють вітри, віють буйні» метафори:   «віють вітри», «дерева гнуться». епітети:   «щаслива билинка», «люте горе», «тяжко жити». риторичні запитання:   «чи щаслива ж та билинка, що росте на полі? », «що на полі, що на пісках, без роси, на сонці? », «де ти, милий, чорнобривий? де ти? ». риторичний оклик: «озовися! ». у пісні «віють вітри, віють буйні» передано почуття самотньої дівчини, яка порівнює себе з билинкою в полі, що росте на піску — без роси й на спеці. вона страждає в розлуці з «милим-чорнобривим». гли­боким ліризмом сповнені рядки з художнім паралелізмом («дерева гнуться» — «сльози не ллються»), з них починається твір, а фінал емо­ційно підсилюють риторичні звертання й оклики («де ти, милий, чор­нобривий? де ти? озовися! »). пісня має струнку будову, надзвичайно мелодійна. іван котляревський використав її як вступну арію наталки полтавки в однойменній опері.

(не думала я , что буду в сочинении сказок . надеюсь понравится. : d )

потерянное сокровище

был сильный ураган. чучундра направлялась к себе домой после посещения гостей.   она не любила такое природное явление , но домой нужно было возвращаться. пышные волосы чучундры украшал большой бант , которым   она дорожила и не снимала. из-за сильного ветра чучундра и не заметила , как бант из её головы улетел. так она и вернулась без него домой. заметив, она решила вернуться обратно на улицу , но начался шторм. чучундра была расстроенная . она могла вернуться , но в такую погоду и из-за слёз она его найдёт ? она решила подождать до следующего дня.  

как только солнце начало пробираться в окна , чучундра уже искала свой потерянный бант. долго искала , но так и не нашла. она расстроенно села на пень и начала плакать. но вдруг она услышала приближающиеся к ней шаги . это был заяц . он подошёл к ней и из-за спины достал ценную ей вещь - бант. чучундра вытерла слёзы , забрала дорогую для себя вещь   и , дабы спасителя   , она пригласила его к себе в гости , чай пить с пирожными и тортиком. заяц с удовольствие согласился.