Уровни организации живой материи с пояснением

молекулярный (также может встречаться молекулярно-генетический уровень)

граница между живым и неживым.

пример: белки, жиры, углеводы, нуклеиновые кислоты, углекислый газ, кислород.

клеточный

клетка - структурная единица всего живого.

примечание: некоторые организмы представлены только одной клеткой (простейшие).

пример: клетка печени, нервная клетка.

тканевый

ткань - совокупность межклеточного вещества и клеток, имеющих схожее строение, функцию и происхождение.

пример: нервная ткань, жировая ткань.

органный

орган - совокупность клеток и тканей, объединенные в структуру, выполняющую определенную функцию в организме.

пример: сердце, почки, мозг.

организменный

организм -   живое тело, совокупностью свойств, отличающих его от неживой материи.

пример: кошка, человек, улитка.

популяционно-видовой

популяция - совокупность особей одного вида, относительно изолированных от других групп этого же вида, занимающих определенную территорию, воспроизводящую себя на протяжении длительного времени и общим генетическим фондом.

пример: популяция голубей.

биогеоценотический

биогеоценоз - это система сообществ живых существ и совокупности абиотических факторов их среды обитания.

пример: лес, берег реки.

биосферный

биосфера - оболочка земли, заселённая живыми организмами, находящаяся под их воздействием и занятая продуктами их жизнедеятельности.

примеры: гидросфера, аэросфера, геосфера.

Голонасінні (gymnospermae) — група насінних рослин, що характеризуються наявністю насіння і насінного зачатка, які лежать відкрито на лусочках шишок (звідки і назва групи). етимологія: грец. γυμνόσπερμος — «голе насіння». поширені голонасінні по всьому світу (за винятком антарктиди), причому більшість, — особливо хвойних порід, — у помірному й субарктичному регіонах. в основному голонасінні — це дерева і кущі, рідко, лози, трав'янистих рослин серед них немає. поява насіння, яке має запас поживних речовин і захищене шкіркою, — значний ароморфоз, що зумовив широке і швидке розповсюдження голонасінних рослин суходолом. важливим пристосуванням для життя на суходолі є змога внутрішнього запліднення (без води). пилок голонасінних рослин переноситься повітряними течіями. потрапляючи на розташований відкрито насіннєвий зачаток, він утворює пилкову трубку, яка досягає яйцеклітини і забезпечує злиття гамет. після запліднення з насінних зачатків формується насіння, але не одразу, а тільки через 12-15 місяців. насіння має зародок з корінцем, бруньками і сім'ядолями, запас поживних речовин, та вкрите насіннєвою шкіркою.