Прислів'я і приказки в повісті кайдашева сім'я

у творі автор використовує народні прислів'я та приказки: «хоч сядь та й плач», «не питай, бо старим будеш», * лучче мені каміння носити, ніж таке горе терпіти », «старе, як мале». навіть його закохані герої лав-рін та мелашка розмовляють між собою словами народних пісень: «десь ти, моя мила, з рожі та барвінку звита, що додержала мене до самого світу», «я б прикрила твій слід листом, щоб його вітер не завіяв, піском не замів». 

моргне, ніби вогнем сипне.

очі витрішкуваті, як у жаби, а стан кривий, як у баби.

доладна, як писанка.

ходить так легенько, наче в ступі горох товче.

говорить тонісінько, мов сопілка грає, а тиха, як ягниця.

тиха, як телиця.

серце з перцем.

як брикне, то й перекинешся.

носом чує, як у небі млинці печуть.

як ходить, то неначе решетом горох точить

рушник — це символ україни, вічна пам’ять народу .український рушник заворожує своєю красою та багатовіковою історією.рушник людину протягом усього життя і в радості і в горі.“рідна мати моя, ти ночей не доспалаі водила мене у поля край села,і в дорогу далеку, ти мене на зорі проводжала,і рушник вишиваний на щастя, на долю дала” – так писав про рушник видатний український поет андрій малишко.“пiсня про рушник” андрія малишко – це гімн материнської  любові.рушник був найдорожчим подарунком матері в дорогу синові як пам’ять про дім, побажання щасливого майбутнього в новому житті.рушник в поезії, як символ життєвоï дороги, на якому “росяниста дорiжка, i зеленi луги, й солов’ïнi гаï”.