Відредагуйте 1. не всі композитори в дитинстві навчалися в музикальній школі. 2. на захід запросили тільки відомих зірок шоу-бізнесу. 3. це невірна адреса, бо будинку 112 на вулиці коцюбин- ського немає. 4. свою автобіографію я написав за двадцять хвилин. 5. настала тиша — з уст ні пари. 6. робітники фірми «світанок» зробили свою роботу раніше встановленого терміну. 7. всю неділю ми працювали, а на вихідні поїхали відпочивати за місто. 8. від нестачі кисню можна втратити свідомість. 9. наша вулиця носить ім’я композитора веделя. 10. не хвилюй- ся, що не виходить — кажуть же: перший млинець комом. 11. любов до природи — основний лейтмотив «мисливських усмішок» остапа вишні.

1. не всі композитори в дитинстві навчалися в музичній школі.

2. на захід запросили тільки зірок шоу-бізнесу.

3. це неправильна адреса, бо будинку 112 на вулиці коцюбинського немає.

4. автобіографію я написав за двадцять хвилин.

5. настала тиша — ні пари з уст.

6. робітники фірми «світанок» виконали свою роботу раніше встановленого терміну.

7. весь тиждень ми працювали, а на вихідні поїхали відпочивати за місто. 8. від нестачі кисню можна знепритомніти.

9. наша вулиця має ім’я (або названа на честь) композитора веделя.

10. не хвилюйся, що не виходить — кажуть же: перший млинець нанівець.

11. любов до природи — лейтмотив «мисливських усмішок» остапа вишні.

Равлик на парковій стежці. кілька днів поспіль лив дощ.я не виходила з дому. стоячи на і, я слухала його шум, дивилася з вікна на каламутні потоки, які неслися по асфальту у дворі.стовбури дерев були чорними, здавалося, вони і вологою.сумно було. уранці визирнуло сонце, небо сяяло блакиттю,і,як це буває влітку, волога миттю почала випаровуватися.нарешті можна прогулятися. я поспішила в парк. де-не-де на стежках були калюжі, але й вони танули майже миттєво.повітря було напоєне ароматом свіжоі зелені, пахло травами,землею,невідомими мені дикими травами.птахи раділи чудовому дню.на одному із кленів я помвтила білку, що якось швидко зникла.на деяких стежках лежало листя кленів і в'язів, збите дощем.раптом я зупинилася.на асфальті,який уже був сухим, я побачила вологу тоненьку смужечку.вона перетнула всю нешироку стежку. враження було таке, ніби хтось умочив пензель у воду і провів ним по асфальту.але хто ж ей дехто? за кілька кроків я знову побачила схожий слід. і раптом загадка розкрилася.вологий слід за собою залишив равлик.