Доказать, что произведение "фауст" гёте, относится к эпохе просвещения

философская драма для чтения, которая считается главным трудом иоганна вольфганга гёте. содержит наиболее известный вариант легенды о докторе фаусте. гёте работал над замыслом о фаусте на протяжении 60 лет своей жизни.первая часть была написала в 1790-е годы , а закончил в 1806 году. так что врятле фауст относится к эпохе просвящения.

эпоха просвещения относится к 18 веку.

гёте написал "фауста" в 1774 году.

всё совпадает.

Мета: ознайомитися з поховальним обрядом та уявленнями про потойбічне життя в Давньому Єгипті за до сторичних джерел.

Ознайомтеся з текстами джерел. Дайте відповіді на запитання й виконайте завдання.

До поховань давні єгиптяни вкладали числення амулети та інші речі, які мали до померлому в потойбічному житті. Цей браслет із зображенням священного жука-скарабея знайшли у гробниці фараона Тутанхамона.

Давньогрецький історик Геродот про процес бальзамування тіла померлого

...Для цього поставлені особливі майстри, які за своїм обов'язком займаються ремеслом бальзамування. Коли до них приносять небіжчика, вони показують родичам на вибір три розмальовані зображення померлих... Перший б бальзамування називають найкращим і найдорожчим, другий — пересічної якості й дешевшим, третій — найдешевшим. Відтак називають їм ціну та питають, яким родичі хотіли б забальзамувати небіжчика. Якщо після цього вони сходяться в ціні, то родичі повертаються додому, а небіжчика залишають майстрам.

[Найдорожчий перший б бальзамування проводився так]: Спершу вони витягують через ніздрі залізним гачком мозок. Цим видаляють тільки частину мозку, а решту — шляхом упорскування розчинних засобів. Потім роблять розріз гострим каменем і вичищають від нутрощів усю черевну порожнину. Очищену, її промивають пальмовим вином, натирають пахощами і знову зшивають. Після цього тіло кладуть у натровий луг на 70 днів. Коли мине цей термін, тіло обмивають, обвивають його розрізаним на бинти полотном і намащують камеддю. Після цього родичі беруть тіло назад, виготовляють дерев'яний саркофаг у формі людської фігури й кладуть туди небіжчика. Тіло у труні зберігають у родинній усипальниці.

1. Поміркуйте, які верстви єгипетського суспільства могли дозволити собі перший б бальзамування, а хто мав задовольнитися третім.

2. Про яке ставлення єгиптян до потойбічного життя свідчить такий тривалий процес бальзамування?

Канопи — спеціальні посудини, до яких складали нутрощі померлого. У посудині із головою шакала зберігали шлунок, мавпи (павіана) — легені, сокола — кишечник, людини — печінку.

Єгиптяни склали своєрідний порадник, відомий як «Книга мертвих», де записано, як дух померлого може успішно досягти потойбічного життя в Царстві Озіріса. Він мав пройти довгий, сповнений випробувань шлях, щоб потрапити до зали суду «Обох правд». Там дух померлого мав відповісти на запитання 42 богів.

Мумію вкладали до саркофага. Саркофаг відображав індивідуальні риси зовнішності померлого.

Виправдувальні слова померлого на суді Озіріса (із «Книги мертвих»)

Я не завдавав зла людям. Я не мучив тварин. Я не крав худобу, призначену для жертвопринесень. Я не чинив нічого поганого у священному місці. Я не намагався вивідати того, що мало бути таємницею. Я не чинив блюзнірства. Я не завинив перед богами.

Я не допустив насильства над убогим. Я не обмовляв слугу перед його господарем. Я нікого не залишив голодним. Я нікого не примусив плакати. Я нікого не вбив. Я ні до кого не підсилав убивць.

Я нікому не завдав болю. Я не підміняв міру для зерна. Я не підміняв міру для виміру поля. Я не обдурював із терезами. Я не хитав язичок терезів. Я не відривав молоко від уст дитини. Я не затримував у зрошувальному каналі воду, що мала текти на чуже поле.

Я не гасив жертовний вогонь, коли він мав горіти. Я не забирав худобу з поля богів. Я не ставав на шляху процесії бога. [Наприкінці він чотири рази мав повторити] Я чистий!

1. На які групи можна поділити ці слова? Яких сфер життя вони стосуються?

2. Що наведений текст може сказати про мораль у Давньому Єгипті?

Объяснение: