Устный рассказ на тему "героический подвиг" (о прдвиге одного из героев великой отечественной войны)

"героических подвигов" на протяжении всего периода великой отечественной войны , было огромное количество, можно с уверенностью  говорить, что героизм был массовым явлением. но говоря, о героических подвигах, на ум сразу приходит фамилия стрелка-автоматчика 2-го отдельного батальона 91-й отдельной сибирской добровольческой бригады имени сталина-саша матросов. родителей он не знал,воспитывался в детском доме и трудовой колонии. когда началась война, ему не было и 20. матросова призвали в армию в сентябре 1942-го и отправили в пехотное училище, а затем на фронт. в феврале 1943 года его батальон атаковал опорный пункт фашистов, но угодил в ловушку, попав под плотный огонь, отрезавший путь к окопам. стреляли из трех дзотов. два вскоре замолчали, однако третий продолжал расстреливать красноармейцев, залегших в снегу. видя, что единственный шанс выйти из-под огня, это подавить огонь соперника, матросов с однополчанином дополз до дзота и бросил в его сторону два гранаты. пулемет замолчал. красноармейцы пошли в атаку, но смертельное оружие застрекотало опять. напарника александра убило, и матросов остался перед дзотом один. нужно было что-то делать. на принятие решения у него не было и нескольких секунд. не желая подводить боевых товарищей, александр своим телом закрыл амбразуру дзота. атака увенчалась успехом. а матросов посмертно получил звание героя советского союза.стрелок-автоматчик 2-го отдельного батальона 91-й отдельной сибирской добровольческой бригады имени сталина. саша матросов родителей не знал. он воспитывался в детском доме и трудовой колонии. когда началась война, ему не было и 20. матросова призвали в армию в сентябре 1942-го и отправили в пехотное училище, а затем на фронт. в феврале 1943 года его батальон атаковал опорный пункт фашистов, но угодил в ловушку, попав под плотный огонь, отрезавший путь к окопам. стреляли из трех дзотов. два вскоре замолчали, однако третий продолжал расстреливать красноармейцев, залегших в снегу. видя, что единственный шанс выйти из-под огня, это подавить огонь соперника, матросов с однополчанином дополз до дзота и бросил в его сторону два гранаты. пулемет замолчал. красноармейцы пошли в атаку, но смертельное оружие застрекотало опять. напарника александра убило, и матросов остался перед дзотом один. нужно было что-то делать. на принятие решения у него не было и нескольких секунд. не желая подводить боевых товарищей, александр своим телом закрыл амбразуру дзота. атака увенчалась успехом. а матросов посмертно получил звание героя советского союза. таким образом,хотелось бы отметить в конце, что подвиг александра морозова  стал символом мужества и воинской доблести, бесстрашия и любви к родине.

Культура рубежу ХХ-ХХІ століття відзначається появою ряду нових особливостей

і розвивається у рамках якісно нової парадигми. Тому сьогодні є нагальна потреба в

інтенсивній філософській рефлексії сучасної культури, визначення її основних характеристик тощо. Культура рубежу ХХ-ХХІ століття є важливою складовою сучасної

інформаційної цивілізації, виражає її сутність і є тісно взаємопов’язаною з нею.

У науковій дослідницькій традиції між поняттями «популярної» і «масової» культури довгий час не проводились розмежування. Лише починаючи з 80-х років XX

століття, коли, внаслідок зміни соціокультурних парадигм, суспільство постмодерна

актуалізувало ідею конвергенції елітарної та масової типів культур, поняттю популярної культури як нової парадигми культурного розвитку, що володіє самостійним

смисловим наповненням, стали приділяти більше уваги. Але це притаманно більше

світовій культурологічно-філософській думці. В українському та російському науковому дискурсі залишилось домінуючим поняття «масова культура» і досі відсутнє є

чітке розмежування цих понять і вони часто виступають синонімами, народжуючи,

таким чином, проблему семантичної підміни двох понять. Наприклад, в наукових

виданнях досі є статті про маскульт і відсутні про популярну культуру. У російському

журналі «Питання культурології» («Во культурологи») за 2010 рік було надруковано кілька статей, у назвах яких говорилось про масову культуру: П. Кірічьок

«Духовна культура і масова інформація», О. Дробишева «Аксіологічний аналіз масової

культури», О. Ільїн «Функціональність і дисфункціональність масової культури», О.

Понукаліна «Розваги в контексті сучасної масової культури» та ін. Дані статті різнопланового характеру і напрямку, але не було жодної статті, де б у дискурс вводилось

поняття «популярна культура». У той же час явно дковується новий підхід до

розуміння сучасної культури.

Объяснение: