Сочинение рассказ о красоте своей родины.используйте слова живу,чудесный край,города и сёла,реки,озёра,леса и луга,красивое и любимое место

Моя родина. я живу в россии, в москве. обычно на выходных мы выезжаем за город, на дачу. по пути мы проезжаем разные села. около нашей дачи располагается огромная, широкая и невероятно красивая река, когда закат солнце отражается в ней, и у меня возникает чувство будто я в сказке. рядом есть пару озер, в одном из которых я люблю купаться! если пройти дальше, то можно увидеть огромный лес. в нем я люблю собирать грибы и разные ягоды! а после лежать на лугу и смотреть на солнышко! тут много красивых мест, жалко, что всех я не смогу

Читаючи казку антуана де сент-екзюпері "маленький принц", я отримала велике задоволення. мені незвичайна історія, яку розповідає автор, а найбільше вразив головний герой – маленький принц. він такий тендітний, такий вразливий, характер у нього добрий. принц був ще дитиною, але з якою любов'ю і відданістю він ставився до квітки – своєї троянди! він покохав її усім серцем, хоч вона була гордовитою. навіть коли він побачив ще багато таких самих троянд, як вона, він не переставав за нею сумувати! і я зрозуміла, що коли кохаєш когось по- справжньому, то навіть його недоліків не помічаєш …ще було цікаво, коли принц попросив намалювати баранця, але ніякий баранець йому не подобався, а сподобався тільки той, який був у коробці, якого він сам собі уявив. я побачила, що хлопчик володіє великою уявою, він може бачити не тільки очима, а й серцем. це дається не кожному.наступний момент, який мене вразив, це коли маленький принц розповідав про зірки, на яких він побував. на тих зірках були і п’яниця, і бізнесмен, і король, і багато інших. хлопчику усіх було шкода, тому що у цих бідних людей не було щастя. і мені теж стало їх жалко … трішки кумедним для мене став епізод, коли маленький принц розповідав про свої три вулкани, як він готує на них їжу і чистить їх. ці вулкани були хлопчику по коліна, а для людей земні вулкани дуже, дуже великі! але я зрозуміла, що він піклувався про них, тому що вулкани були частиною його маленької планети, а принц відчував відповідальність за неї … найбільше мою душу вразив той момент, коли хлопчика вкусила змія і він помер. мені було його так шкода, хоч я прекрасно розуміла, що хлопчик полетів на свою зірку. спочатку душею, а потім вже і тілом. але від цього я не менше плакала, тому що дуже сумувала за хлопчиком, сумувала, що його більше немає на землі. принц зрозумів, що його щастя – бути біля улюбленої троянди, турбуватись про неї і оберігати її. мені здається, коли він повернувся до себе на зірку, квітка вибачилась за те, що ображала його, і пообіцяла більше не бути такою гордовитою та капризною. і хочеться вірити, що цей хлопчик із золотим волоссям повернеться на землю, щоб нагадати людям про те, що треба завжди відповідати за тих, кого приручив. про те, що дружити – означає приносити радість іншій людині, оберігати її, довіряти їй. мабуть, у маленького принца були й інші секрети … може, він ще повернеться к нам і розкаже про них ? ..