Твiр-мiнiатюра на тему мінорна музика дощу

Промокші наскрізь ноги. холодні вуха, вуса від латте та мокре волосся. днхто глянучи на це в одному образі скаже: який це невимовний жах, але я стоячи на автобусній зупинці без парасольки бачу в цьому лише плюси. бо знаю, що після довгого проливного дощу я глянучи на сіре небо та побачу як сонце пробивається крізь пітьму і створює солодку дещо ванільну веселку. вона піднесе мене та наповнить радістью бо від такого невимовного почуття я буду почуватися щасливою. щасливою та цілком задоволеною від дійсності. люди стоять похмурі бо всі як один впевнені, що понеділок жахливий день. але посміхаючись я не хочу зациклювати свій погляд на них бо в очах моіх відбиваеться вона солодка с цукровою пудрою веселка. мені здаеться що цей день один з найкращих не знаю чому але я мабуть починаю розуміти що усе найкраще ствоюємо саме ми! 23.09.2013 ( к.м )

Доброго дня! -доброго дня! -я - керівник шкільного гуртка ляльковиків. я маю до вас прохання-пропозицію. напишіть, будь ласка, сценарій виступу лялькового театру на святі книжки. -ви гадаєте, у мене це гарно вийде? - так. адже ви найкраще пишете твори з украінськоі мови та літератури. це мені сказав ваш учитель. - дозвольте мені можливо, варто спробувати. -гаразд! тоді зустрінемось завтра! -до побачення! -на все добре!