Объясните важность социальной инфраструктуры для населения

Які стихійні явища бувають в Африці.

Про наслідки господарювання людини на континенті.

Про національні природні парки Африки як об'єкти природної спадщини людства.

Часто Східна Африка опиняється під нападом сарани, яку тут називають ковдрою диявола, чумою, що літає, та ін. Мов темна хмара, скупчення комах швидко поширюється вгору і вшир інколи до кількох десятків кілометрів. У середньому в повітрі перебуває близько 50 млн комах на квадратний метр! Великі скупчення налічують до 50 млрд комах, кожна з яких з’їдає 2 г рослинної їжі за день. Можна уявити, що стається з посівами після нападу такої численної орди. На місці плантації залишається мертва пустеля, що загрожує голодом місцевому населенню. Є в Африці й інші небезпечні для людини комахи.

Про наслідки господарювання людини на континенті. Нині в природних зонах Африки дуже гостро постали екологічні проблеми, що пов’язано насамперед з господарською діяльністю людини. Ці проблеми мають зональне поширення, тобто в кожній природній зоні вони різні. Так, у зоні вологих екваторіальних лісів Африки вплив людини на природу проявляється здебільшого через часткову вирубку лісу. У гірських районах важкі стовбури зрубаних дерев, скочуючися схилами, дуже ушкоджують ґрунтовий покрив, посилюючи його руйнування - ерозію ґрунту (мал. 38).

Значний вплив людини на природу відчувається в зоні африканських саван. Так, у багатьох районах саван з метою розвитку землеробства ще й досі застосовують вогняно-підсічну систему господарювання. Через таке господарювання спалюється природна рослинність, зменшується родючість ґрунтів. Унаслідок збільшення поголів’я худоби перевантажуються й виснажуються пасовища, руйнується ґрунтово-рослинний покрив. Усе це призводить до розширення зони пустель (мал. 40). Спусте-лення земель на Африканському континенті набуло нині катастрофічних темпів і перетворилося на стихійне лихо. Сахара неухильно наступає на савани, подекуди зі швидкістю 1 км на рік.

Дуже бідна рослинність Сахари на околицях пустелі знищується через надмірне випасання худоби. Перевипас худоби, пожежі та катастрофічні посухи, які іноді тривають близько п’яти років, порушили нестійку рівновагу в природних комплексах, через що й почалося швидке спусте-лення.

У зоні пустель і напівпустель основні екологічні проблеми пов’язані зі зрошенням земель. Штучне перезволоження на величезних просторах призводить до засолення ґрунтів.

У зоні вічнозелених лісів і чагарників, яку людина заселила й освоїла давно, знищено багато лісів, а на їхньому місці влаштовано сільськогосподарські угіддя, приміром убогі пасовища для дрібної рогатої худоби чи плантації для вирощування сільськогосподарських культур (мал. 39).

Про національні природні парки Африки як об’єкти природної спадщини людства. З метою збереження органічного світу на материку створено національні парки.

Це природоохоронні території, де поряд з науковою діяльністю дозволено обмежений туризм. До відомих національних парків Африки належать Серенгеті, Нгоронгоро, парк Кіліманджаро, водос

Серенгеті є одним з найстаріших нині парків на континенті. Він був заснований 1951 року й охоплює площу 15 тис. км2. Надзвичайну цікавість викликає щорічна міграція сюди численних табунів копитних, зокрема зебр і антилоп гну.

Національний парк Нгоронгоро розташований у велетенському кратері згаслого вулкана діаметром 20 км. Краї кратера перебувають на висоті близько 2500 м над рівнем моря, а дно - на 600 м нижче його країв. Тому в кратері утворилося особливе середовище. Велика кількість видів тварин народжується, живе і вмирає саме тут.

Одним з найвражаючих видовищ національного парку Амбоселі є стадо із 600-700 слонів та ендемічні чорні носороги, які перебувають на межі вимирання (мал. 42). Усі національні парки є природною спадщиною, яку необхідно старанно захищати й зберігати для майбутніх поколінь.