Обьясните термины: кормление, местничество, автокефалия, догмат, уния

1)кормле́ние  — вид великих и удельных князей своим должностным лицам, по которому княжеская администрация содержалась за счёт местного населения в течение периода жизни. первоначально  кормлениеносило эпизодический характер. 2)местничество, это, по сути система , своего рода инструмент, который распределить должности в определенном порядке. то есть, во внимание принималось происхождение предков претендента, а также их служебное положение на данное время. с одной стороны, это было в некоторой степени оправдано, однако пробиться к «кормушке» могли далеко не все, и зачастую самые способные оставались за бортом власти. 3)автокефа́лия  (греч. αὐτοκεφαλία — «самовозглавление»; от αὐτός — «сам» + κεφαλή — «голова») — статус поместной церкви, предполагающий её административную независимость от других поместных церквей. автокефальная церковь возглавляется патриархом, архиепископом, или митрополитом. 4)до́гмат, догмата,  муж.  (от  греч.  dogma) ( 1.  основное, непререкаемое утверждение в религиозном учении. догмат непогрешимости папы (у католиков). 2.  перен. отдельное положение какого-нибудь учения, научного направления, имеющее основополагающий характер. 5)у́ния  (от  позднелат.  unio  «единение», иногда называют «монархическая уния»)  —  союз  (общность)  государств, возглавляемый одним  монархом; также  церковная уния.

Набиралися рекрути з селян, або, в разі коли були бажаючі з міщан, також молодші сини безземельної шляхти могли бути офіцерами, крім того не треба забувати про козацтво, яке заробляло як наймані війська. у замках завжди були військові формування (охорона, або саме військові формування (якщо шляхтич мав право на власне військо) - тобто навчити володіти зроєю в замках-фортецях шляхти було кому. наприклад, у яреми вишневецького було військо власне, яке нічим не поступалося коронному війську. шляхта у порубіжжі зі степом вільним обов'язково мала війська у маєтках - щоб боронили платників падатків та майно від татарських "візитів" за ясирем. до того ж часи були такі, що сусіди не гребували наї один на одного, наприклад, у генріка сенкевича описано що тітка елени курцевич сама такі наїзди робила з синками та дворовими - це з популярної літератури. з наукової є конкретні статті у законодавстві та судової практики про розповсюдженість практики наїздів. широко відомий випадок наїзду старости черкаського чаплицького на хутір суботів сотника богдана хмельницького - і яка халепа для польської корони з цього вийшла у 1648 році.