Что общего в произведениях кукла и живое пламя

Евгений иванович носов принадлежит к поколению тех писателей двадцатого века, которые пережили войну, перенесли все тяготы военного времени, поэтому тема подвига, мгновенно прожитой жизни для него особенно актуальна. в рассказе писателя «живое пламя» повествуется о слишком быстром цветении маков и тех ассоциациях, которые возникли у главной героини произведения, тети оли, яркую, но непродолжительную жизнь этих цветов. е. и. носов назвал свой рассказ «живое пламя» . именно через название произведения писатель передал свое отношение к изображаемому и обратил внимание читателя на ключевой эпизод рассказа. описывая цветение маков, автор использует различные художественные средства: цветовые эпитеты («зажженные факелы с живыми, весело полыхающими на ветру языками пламени» , « алые лепестки») , необычные метафоры («то вспыхивали трепетно-ярким огнем, то наливались густым багрянцем» , «стоит только прикоснуться – сразу опалят») , емкие сравнения («маки слепили своей озорной, обжигающей яркостью, и рядом с ними померкли, потускнели все эти парижские красавицы, львиные зевы и прочая цветочная аристократия») . жизнь цветка скоротечна: «два дня буйно пламенели маки. а на исходе вторых суток вдруг осыпались и погасли» . такая короткая, но полная силы жизнь мака ассоциируется у тети оли с судьбой собственного сына алексея, который «погиб, спикировав на своем крошечном «ястребке» на спину тяжелого фашистского бомбардировщика» . в основе названия рассказа необычная метафора, характеризующая не только цвет мака, красный, как огонь, но и быструю, как пламя, жизнь цветка. писатель как бы предлагает читателю задуматься над нравственной сущностью жизни, прожить ярко, не пугаться трудностей, преодолевать обстоятельства. автор заставляет стремиться не к безликому существованию, а к жизни, полной глубокого смысла. таким образом, в названии заключен основной смысл рассказа е. и. носова, его философская глубина. рассказ носова «кукла» повествует о проблемах, которые должны волновать всех. безразличное отношение людей друг к другу, к вещам, жестокость по от­ношению к природе, к сожалению, не становится меньше, а, напротив, растет. изменить ситуацию можно, если каждый задумается над ней и начнет меняться сам, будет работать над собой, займет активную жизненную позицию. такую же, как автор рассказа «кукла» , пример беззаветной любви к родной земле, людям, живущим на ней. эта любовь чувствуется даже в том, что писатель использует в своем рассказе слова и выражения, характерные для жителей курской области: дурнишник, белокопытник, стрелолист (названия растений) , язь (вид речной рыбы) , гусак, взгорок, «гукает кирзачами» , «телогреечка внапашку» и другие.

у п”єсі генріха ібсена “ляльковий дім”   розповідається про сімейне життя нори і торвальда. торвальд був заможним чоловіком,   у нього було все - робота, сім”я, затишний дім і любляча дружина нора. шлюб цих двох осіб нагадував п”єсу у ляльковому будиночку. чоловік був дуже толерантний, поважав себе і вважав, що брехні не повинно бути в їхньому сімействі.   проте одного разу все помінялося. коли чоловік нори був хворим, вона робила все, щоб вилікувати його, але їй не вистачало грошей. тоді вона почала підробляти підпис свого батька на документах, тобто, вчинила злочин. нора розуміла, що цього торвальд не пробачить їй ніколи,   якщо дізнається, хоча за цим вчинком стояло бажання врятувати його життя.

нора     потроху   сплачувала борги,   в які потрапила,   рятуючи його. коли про таке становище дізнався її чоловік, він був у сильному розпачі. він хотів вигнати нору із дому, казав що вона недостойна виховувати їхніх дітей, але його позиція різко помінялася, коли чоловік, який видав норин секрет,   сказав, шо не розкриє цю таємницю нікому.

саме тоді торвальд заспокоїв свою жінку і сказав, що у них буде все добре, оскільки ніхто не дізнається про її вчинок. але нора після довгих роздумів   вирішила піти із дому, в якому її сприймають за ляльку.

я вважаю, що нора була варта кращого ставлення до себе з боку своєї сім*ї, оскільки любила свого чоловіка і готова була на все заради торвальда.   а він натомість   був ладен вигнати її із дому за те, що вона підписувала фальшиві документи, щоб добути грошей і врятувати   йому життя. саме через це вона покинула своїх дітей і чоловіка, хоча їй було дуже боляче усвідомлювати, що ніколи,   можливо,   не побачить своїх діток.

відкритий фінал п'єси не дозволяє визначити, що чекає нору: перемога або поразка, загибель або «нове життя».   адже нора живе не своїм життям. вона сама зізнається, що відчуває себе лялькою, що нею завжди керували - спочатку батько, потім чоловік. мені шкода її.