Твір роздум улюблені пісні моєї мами

Моя мама народилася в селі, але зараз живе в місті. коли вона була маленькою дівчинкою, то часто слухала пісні, які співала її мама, моя бабуся. і багато з них пам’ятає й досі. наприклад, коли у мами сумний настрій, вона співає пісню: “зоре моя вечірняя” зоре моя вечірняя, зійди над горою, поговорим тихесенько в неволі з тобою. розкажи, як за горою сонечко сідає, як у дніпра веселочка воду позичає. як широка сокорина вітки розпустила, а над самою водою верба похилилась. ця пісня написана на слова т. шевченко і музику я. степового. коли я слухаю її, стає сумно, спливають образи заходу над річкою, широких схилів дніпра; красивих дерев, які опускають свої вітки до самої води. і я думаю – яка ж красива природа в наший рідній україні, як красива душа поета, що склав пісню; і як тонко відчув композитор смуток і надію її слів.

Улюблені пісні моеї мами ті, що мають глибину 100 метрів, що розпові про найкращу батьківщину. ті що співала вона мені, коли я ще був у колисці. а ще вона любить пісні, які мають сміст, ті що так і ваблять заспівати їх. тому я, як і моя мама хочу щоб ми співали разом ці пісні!

Моя "батьківщина" найдорожче для кожної людини місце те, де вона народилася, де народилися її батьки – тобто батьківщина. саме тут людина почала ходити, розмовляти, вчитися справедливості, доброти, посадила першу квіточку, вперше побачила веселку.для мене такою землею є україна – найкраща країна у світі. я люблю свою країну, її степи, ліси, гори, села і міста, її народ. тепло рідної домівки зігріває за сотні кілометрів. людина у чужій країні зможе жити, працювати, але завжди тужитиме за батьківським домом, за рідною мовою. удома усе здається кращим і природа і люди. тож не дивно, що в розлуці зі своєю вітчизною людина почувається незатишно. я вважаю, що ми повинні бути гідними дітьми своєї вітчизни. батьківщину не обирають, вона як мати, завжди одна.