Сочинение рассуждение на тему экологической проблемы моего края.

Человеческая ненасытность в потреблении ресурсов нашей земли по истине возмутительна, создается впечатление некой борьбы между людьми за каждый клин нетронутой земли. и может случиться так, что через некоторое время природные ресурсы, столь необходимые человечеству для здоровой, полноценной жизни полностью исчерпают себя. так люди выступает в роли врагов для самих себя, нисколько не задумываясь о дальнейших разрушительных последствиях.

впрочем, сегодня различные международные организации ставятся к проблемам экологии достаточно остро, поскольку досконально осознают пугающие перспективы необузданного потребительского поведения человека. поэтому, каждый человек обязан выполнять свой нравственный долг – бороться за чистые воду и воздух, за сохранение естественной красоты родных просторов.

и, несмотря на то, что лишь сегодня человечество осознало грозящие проблемы, когда промышленность непосредственно сориентирована на безжалостное использование и растрачивание природных ресурсов, перспектива успешного решения проблемы, все же, существует.

правда, для этого потребуются значительные усилия. также необходимы и немалые средства, которые позволят перевести большинство предприятий на энергосберегающий режим работы, но эти усилия стоят того, чтобы наши будущие дети росли на чистой и здоровой земле своего родного края

Образ Матері — образ берегині людства (образ Матері в піснях, молитвах, віршах, поемах, найкращих творах відомих світових митців; поезія Т. Шевченка і Лесі Українки, В. Симоненка і А. Малишка).

II. Глибокі почуття любові у творах А. Малишка про матір (найніжніша любов і пошана до матері у поезіях "Не стій, мати, коло хати", "Яблуні").

III. Гімн материнській любові ("Пісня про рушник").

1. Синівська вдячність, повага, любов у кожному рядку ("рідна мати моя", "твоя незрадлива усмішка, засмучені очі хороші твої").

2. Материнська турбота (тривога і сум в очах, сподівання на щасливу долю сина, побажання добра).

3. "Рідна мати" — символ чистої любові ("рушник вишиваний" — символ життєвого шляху, долі, запорука щастя, вірності і любові, материнський оберіг).

4. "Пісня про рушник" — перлина української поезії XX століття (пробуджуватиме в наступних поколіннях найсвітліші почуття). IV. Поезії А. Малишка про матір — багата духовна скарбниця (О. Гончар про поета: "Він полишив нам золоті розсипи своїх поезій, нев'янучу красу своїх пісень... Вогнистий син України, улюбленець народу... співець життя, молодості, любові — такий він для нас, незабутній Андрій Малишко").