Скласти міні-твір на тему "людина і природа" заранее ❤

Людина і природа нерозривно взаємопов’язані між собою. це було завжди. первісні люди настільки трепетно ставилися до природи, майже обожнювали її. і вогонь, і вода, і земля, і небо… усі стихії бачилися первісній людині божествами. та й рослини, і тварини, і птахи. це трепетне ставлення до природи і зараз жевріє в душі кожної людини. наприклад, моє ставлення до ластівок. я дуже люблю ластівок. приїжджаю в село до бабусі, відкриваю скрипучу дерев’яну хвіртку, обнімаюся з бабусею, п’ю з нею чай, а потім – до річки. ластівки вже там. вони кружляють так низько, що крилами нібито торкаються води. у глині стрімкого протилежного берега гнізда ластівок. там вони вигодовують своїх пташенят. жива природа дивовижна. а ще, я знаю, природа лікує. ті ж собаки і кішки. дихання собак, як з’ясували вчені, створює в квартирах і будинках протимікробну середу. не дарма ж нашими предками складені приказки: “кішка на хворе місце лягає”, “собака лизне – всі хвороби вилікує”. і як шкода, що в наш час ставлення людини до природи стало таким безжально-споживчим. людина вирубує ліси, викидає в атмосферу забруднюючі її речовини, отруює воду озер, річок і морів. хіба це припустимо? адже ми живемо від природи, дихаємо її повітрям, харчуємося її . і чи надовго вистачить природних ресурсів при такому їх непродуманому варварському використанні? може, на наш вік і вистачить. а наші діти? я знаю, багато людей, зокрема, письменників, боролися і борються за природу. ось, наприклад, відомий письменник чингіз айтматов у своєму романі “буранний полустанок” пише про арал, який висихає і кожен рік становиться менше, клімат, який змінюється в гіршу сторону, землю, яка скудіє на очах. ще айтматов пропонує нам способи використання природних багатств.

Оразово 10 ів. школьные знания.com задай питання зі школи 5 - 9 классыукраїнська мова 12+6 б твір 5-7 речень на тему людина і природа реклама слідкувати відзначити порушення! vitalik364 30.11.2015 відповіді та пояснення annaburyak777 annaburyak777 умный скласти твір на тему "людина і природа" пропоную так: людина знаходиться у тісному зв’язку з природою, проте, на жаль, дуже часто цього не усвідомлює. на сьогодні люди часто потерпають від природних катаклізмів. у свою чергу катаклізми – це відповідь людям за ставлення до навколишнього середовища. людство забуло про те, наскільки важливі очисні споруди, чому не варто забруднювати ліс та вирубувати дерева. природа дарує людині свої дари: корисні копалини, їжу, повітря. і людина повинна за це їй віддячувати. то ж давайте берегти природу!

Кожен із нас, де б не знаходився, може робити людям добро. До ншій людині перейти в небезпечному місці дорогу, пропустити в черзі жінку з дитиною чи інваліда, подати руку до в скрутну хвилину, розділити чиєсь горе — не можна перелічити всіх випадків, коли одна людина може і повинна до ншій. Головне — не пройти мимо, не відвернутись, не відводити очей вбік, коли поруч із тобою в транспорті людина похилого віку або хтось потребує твоєї до

Кожна, навіть невеличка зроблена тобою справа, залишить приємне почуття насамперед у твоїй власній душі.

Доброта... На жаль, ми рідко говоримо про цю прекрасну якість людини. Та і засоби масової інформації не переобтяжують нас цією проблемою. І даремно. Сьогодні ми є свідками того, як більшість "упакованих", "крутих" хизуються своєю перевагою над "лохами", за їхнім визначенням, тобто тими, хто співчуває, співпереживає, прагне до хто "не вміє жити", "не вміє гроші робити", переступаючи через все і всіх.

У таких багатий одяг, але порожня душа.

Ось він чи вона:

Має гарний одяг, вроду,

В дискотеці ночі й дні.

Вихилятись маєш моду

Хто ти? Звідки? Хто мені?

Що тобі наш рідний край?

Що тобі зрубати гай,

Отруїти чисті води,

Заплювати предків роди?

Пишучи цей твір, згадала про випадок, який стався зі мною на дачі. Як зараз бачу: летить іномарка і просто в посадку, де росли молоді деревця. Все поламали, попсували. Серед деревець була і маленька ялиночка, беззахисна і понівечена. Підійшла я до неї і охнула; "Як вони тебе!" Зняла з верхівки велику гілку, вийняла сучок, що колов ялиночку, відвела вбік дві гілки, що затиснули її. Сказала: "Живи!"

Через тиждень знову прийшла подивитись на врятоване деревце. Дивлюсь: стоїть ялинка в зеленому вбранні, вільно розкинула гілочки. І така весела, щаслива, що й мені захотілось посміхнутись.

Що не кажіть, а добрі справи прикрашають життя людини!