Розставте пропущені розділові знаки. 1. що братику посієш, те й пожнеш (л. 2. яка ж гірка о господи ця чаша (м. 3. розцвітай ти веснонько красна духом творчості все онови (п. 4. благословенні ви сліди не змиті вічності дощами мандрівника сковороди (м. 5. приїздіть будь ласка рідні ви мої! 6. квіти мої діти! нащо вас кохав я, нащо доглядав? (т. 7. україно ти для мене диво! ( 8. учитеся брати мої думайте читайте. 9. зоре моя вечірняя зійди над 10. ой чого ти почорніло зеленеє поле? 11. думи мої думи мої лихо мені з вами! (з тв. т.ш.) 12. до тебе україно наша бездольная мати струна моя перша озветься (л. 13. та хоч би й крила мені і воля своя, я б не лишила тебе в самотині країно моя! (л. 14. о мово ноче колискова! прийми мій радісний привіт. навік пройшла пора цвіти і сяй моя державна (о. 15. рідна мово без тебе ніхто я, мов підрізаний вітром листок (п. 16. вечірнє сонце дякую за день! вечірнє сонце дякую за втому (л.

        уявіть, ви проходити по вулиці і вам, йдучи на зустріч, уважним поглядом дивиться в обличча і посміхається "гидке каченя", а ви відводите погляд і смієтесь в думках. чи правильно ви чините? посмішка   дійсно прикраша людини на відміну від косметики. а ви просто цього не розумієте! хлопці шукають з підведеними очима і нафарбованими устами, але чи розуміють вони, що в очах холодна пуща, а за устами підступна гримаса. краса? та її навіть можна віднайти у зморшках! не вірите? згадайте усмішку рідної бабусі! і що тепер скажете? а може для вас краса - це стильний одяг і дорогий автомобіль? та ви ж навіть   не помічаєте   за склом автомобіля   дерев, квітів і сонця! все це - монотонне минання барв. і подумайте над цим зараз! застібка-блискавка замінила гудзик, і ось вже немає зайвої півхвилини для роздумів!

  "я не красавчик, чтоб все с ума сходилида и не сходят - это даже веселейно девочки всегда во мне чего-то находилине знаю что, но девочкам "