Поясніть значення назви твору р.бредбері "усмішка"

  сьогодні ми пишемо твір-роздум, тобто в основу його будуть покладені ваші думки, розмірковування з теми, яка буде назвою твору. мета — відповісти на запитання, яке поставлене перед вами, не відхиляючись від теми. у вступній частині, невеликій за обсягом, потрібно зазначити, що «мона ліза» — героїня не тільки всесвітньо відомої картини леонардо да вінчі, а й новелир. бредбері «усмішка». наприклад: «мона ліза». усі люди на світі знають її ім’я. так називається прекрасна картина геніального леонардо до вінчі. та не тільки. «мона ліза» — це й героїня новели рея бредбері «усмішка», в якій розповідається про страшне майбутнє землі, коли люди стануть схожими на варварів, втратять людську подобу. в основній частині необхідно накреслити шляхи виходу людства з небезпечної ситуації, в якій воно опинилося. один з них — екологічний захист планети, другий —духовне вдосконалення людства, третій — відродження вміння бачити прекрасне й захоплюватися ним. наприклад: як же врятувати мону лізу? більшість мистецтвознавців вважає, що в образі красивої жінки художник хотів показати саму природу. якщо так, то треба рятувати саме її. зробити це можна, посиливши екологічний захист нашої планети, оберігаючи природу, як не дивно, від самих людей. зробити свій внесок у цю «дорослу» справу можуть і діти: достатньо не смітити навколо себе, не знищувати квіти та дерева, не знущатися над тваринами, захищати їх. ніколи не кине на землю трамвайний квиток чи обгортку від цукерки добре вихована людина. їй не треба замислюватися про забруднення навколишнього середовища — вона це робить за звичкою. а тим, для кого стало звичкою забруднювати довкілля, ображати людей, віддавати перевагу матеріальним цінностям, потрібно подумати про духовне самовдосконалення. тільки людині притаманна любов до прекрасного. милуючись красивим краєвидом, слухаючи чудову мелодію, ми переживаємо почуття, які дозволяють душі здригнутися, зрадіти, очиститися від усілякого «цивілізаційного мулу». якщо для нас це буде неважливим, ми станемо «», байдужими до людської радості й горя, до долі планети й усього живого на ній.

Павел Константинович Алехин и Анна Алексеевна Луганович полюбили друг друга, но не смогли быть вместе, так как Анна Алексеевна была замужем. Алехин, как порядочный человек, знал, что его "тихая, грустная любовь вдруг оборвет счастливое течение жизни ее мужа, детей... " и не хотел разрушать семью и дом, где его так любили и уважали. Еще Алехин боялся, что не сможет сделать Анну Алексеевну счастливой, ведь его жизнь в деревне была тяжела, скучна, бедна и проходила в бесконечном и однообразном труде. Анна Алексеевна, в свою очередь, тоже сомневалась, что сделает Алехина счастливым, полагая, что недостойна его. Все эти метания, сомнения, робость и неверие в собственные силы помешали счастью героев.

Невольно задумаешься: а стоит ли отказываться от своего счастья? Тем более, что А. П. Чехов говорит устами Павла Константиновича: "Я понял, что когда любишь, то в своих рассуждениях об этой любви нужно исходить от высшего, от более важного, чем счастье или несчастье, грех или добродетель в их ходячем смысле, или не нужно рассуждать вовсе".

Отсюда вывод: если любишь по-настоящему, то ничто не может быть препятствием для любви

Объяснение:

в школе у меня было подробное но ещё к твоему вопросу ,я уточнила детали такие как , о любви и что мешает счастью героев