Контрольна робота номер 6 4 клас, оповидання кому дистався бублик. нада довести чому граки и ворони розумни птахи. зкласти 4 речення

      основний інстинкт птахів - добути їжу. в цьому тексті показано, що горобці і синиці не змогли зїсти бублик, а тільки грак, кинувши буублик у воду поласував їм. птахи бачили, але не змогли здогадатися зробити те саме тільки из сухарем.це доводить що граки, а також їх кмітливі ворони дуже розумні птахи.

Сьогодні я попрошу бути вас чемними і уважними на уроці, як ніколи. - сказала вчителька, дивлячись кожній дитині в очі. - ми будемо говорити про україну. про наш рідний край. враз в класі запанувала тиша і вчителька усміхнулась. написавши на дошці такі знайомі до болю слова "моя рідна україна", вона підійшла до дітей.  - у кожного з вас свої уявлення про наш край, про наші ліси, степи і ріки, про нашу мову і звичаї. я вважаю, що кожен з вас має право висловити свою неповторну і важливу думку. адже ви наше майбутнє. голос вчительки бринів, тремтячи, як колосок від вітру. і тільки тишина класу і безліч піднятих рук давали цьому колоску натхнення і розуміння, що він ріс і жив не даремно.    - минулого року ми їздили з бабусею до санаторію і там при вході висіла табличка " україна плекає про вас". нам там дуже , тому я вважаю, що україна найкраща. - а ми вчора ходили до зоопарку і я краєм вуха почув розмову двох дядьків, що на україні багато лісів, полів, які принесуть їй в майбутньому користі, досить тільки їй розвинутися. адже україна така молода держава, яка достигнула успіху і добилась хорошого і вільного життя. - а я коли хворіла, то про мене піклувалась вся родина. ніхто не порушував мій спокій, ніхто не заважав мені, і навпаки всі мені старались догоджати. тому я впевнена, що україна - це країна хороших, турботливих і вірних людей, які завжди прийдуть на .  з очей вчительки полилися сльози, вона навіть не сподівалась на такі слова. а в голові продовжувала життя одна єдина думка " не даремно я прожила свій вік". а маленькі учні продовжували висловлювати свої думки навіть не замітивши на очах вчительки сльози радості.