Характеристика софійки ,, русалонька з 7-в,,

Може вибрати декілька на вибір чи зміксувати) софійка надзвичайно чуйна до оточуючих, вона розумна і кмітлива. про це свідчить її наполегливість у дослідженнях історії родинного дерева вадима кулаківського. також софійка трохи ревнива. вона намагається увагу вадима і засмучується, бо він дивиться на іншу дівчинку, ірку завадчук.в цілому, софійка - добра, чуйна, розумна. вона багато читає і має гарну фантазію. софійка - абсолютно звичайна дитина, яка навчається у сьомому класі. дівчинка, як і всі діти, має позитивні та негативні риси. абсолютно позитивною героїнею її назвати не можна. софія навчається у школі досить посередньо. вона не відмінниця, але й не двієчниця. в класі вона теж не зірка, популярністю не кристується.    у софії є закоханість. вона таємно покохала вадима - хлопця,який виховується бабусею, але має багатих батьків. про закоханого у неї сашка дівчина відзивається як про "бомжика". тут ми бачимо, як для дівчинки важлива статусність і як не важливі людські почуття. софія досить часто задумується над тим, а що ж про неї скажуть люди. проте вона досить добра, намагається усім людям, розплутати таємницю. софія - звичайна дитина, з незвичайними проблемами, яка постійно росте та змінюється

Вірш лесі українки «стояла я і слухала весну» (1895) сповнений свіжості й тепла прекрасної пори року. всього  у двох строфах леся українка вмістила багату палітру відчуттів, які бентежать душу навесні: стояла я і слухала весну. весна мені багато говорила. співала пісню дзвінку, голосну то знов таємно-тихо шепотіла. лірична героїня вміє не просто слухати весну,  а ніби спілкується з нею як із персоніфікованим  образом. «стояла я і слухала весну» аналіз вірша жанр  »стояла я і слухала весну»:   пейзажна лірика ідея  »стояла я і слухала весну»:   віра в перемогу світла над темрявою, життя — над смертю. тема  »стояла я і слухала весну»:   любов до навколишнього світу. художні засоби  »стояла я і слухала весну»:   уособлення, метафора; синтаксичні засоби; інверсія. дієслівний ряд  стояла, слухала, говорила, співала, шепотіла  передає мінливість світлих почуттів героїні. особливо леся украïнка любила весну як пору вiдродження, оновлення, надiï. тому лiрична героïня ïï поезiï стояла i «слухала весну», яка ïй «багато говорила», спiвала пiснi про любов, молодiсть, радощi й мрiï. прекрасна пейзажно-iнтимна поезiя покладена на музику. ця поезія сповнена виразними інтонаціями через недосяжність щастя, втому від життєвих змагань. вміння   ліричної героїні «слухати весну» дало їй змогу почути дзвінку й голосну пісню, закличну мову і таємний шепіт. голоси весни оспівують любов, юну красу, радощі — все те, про що колись мріялось