Твір роздум «проблеми індивідуальності та людяності у сучасному світі » потрібно на завтра

ми живемо у величезному і парадоксальному світі. тут голод сусідить із розкішшю, бідність - з багатством, щастя - з горем. одні люди в нашому світі натискають кнопки смартфонів, їздять в автомобілях, літають літаками, купаються в гарячому душі. а хтось набирає воду відром з каламутної річки і ніколи не навчиться читати і писати.

людство досягло технічного прогресу, але так і не досягло загального щастя. любов, радість, веселощі, доброта і милосердя, виявляється, не залежать від зручностей і комфорту, якими живуть люди.

медицина за останнє сторіччя просунулася вперед колосальними темпами. лікарі навчилися пересаджувати людські органи і вирощувати штучні. але люди все одно хворіють і вмирають від хвороб. на жаль, більшості людства новітні досягнення медицини недоступні. часто медицина виявляється безсилою, коли потрібно врятувати близьку людину або благополучно народити дитину. з'явилося багато нових хвороб цивілізації - віруси, снід, лихоманки, синдром хронічної втоми.

у розвинених країнах люди вже майже не від недоїдання або непосильної фізичної праці. проте їх мучать стреси і неправильне харчування. їм доступна маса знань, в книгах, в інтернеті, але люди в цілому поки не стають мудрішими. більшість з них хоче просто розважатися.

а вже про забруднення навколишнього середовища, мабуть, пізно й говорити. пора вже говорити про знищення навколишньої природи, що загрожує знищенням самого людства. хоча, з іншого боку, люди хоча б задумалися про те, що вони творять з природою.

жити в сучасному світі не стає легше. я думаю, що його врятує доброта і любов. до ближнього, до природи. любов, виражена у вчинках, конкретних справах, нехай і невеликих.

причитавши соціально-психологічний роман "хіба ревуть воли, як ясла повні? " панаса мирного я багато чого зрозуміла з історії, дізналася про панів того часу, які забирали, відсуджували землю у селян, які тільки починали свій ріст у господарюванні.

взагалі твір мені сподобався, і у мене залишилось приємне враження після читання. читати було не легко і обсяг не малий, але з кожною новою сторінкою я дізнавалась все більше і більше, інтрига трималась протягом всього твору, кожна частина відкривала для мене щось нове, необізнане, цікаве, яке вабило все більше і читати хотілось ще і ще.

тому, моє враження приємне після прочитаного, було цікаво, моментами складно, тому що в романі є слова незрозумілі для нас, сучасного покоління, адже він писався давно, тому і так, але все таки більшу частину зрозуміти можна і поринути в тогочасне панство.

я сподіваюсь, що ще не одне покоління буде вивчати цей роман, буде розуміти зміст, сам сенс написання і порівнювати з сучасним світом.