Вчем смысл такого противопоставления? ( кладовая солнца))

Рассказ «старуха изергиль» занимает важное место в  творчестве максима горького. автор мастерски сочетает в  нём черты реализма и  романтизма. оригинально и  композиционное построение рассказа: реалистическое повествование о  жизни изергиль обрамляется двумя романтическими   — о  ларре и  данко. писатель в  небольшом по  объему произведении задаёт главные вопросы человеческой жизни: что есть свобода  — отчужденность ларры или самопожертвование данко? что есть преступление? заметим, что убийства совершают все основные герои: ларра, который умертвил девушку, не  пожелавшую подчиниться его воле; старуха изергиль не  щадит молодого солдата ради возлюбленного шляхтича; данко убивает себя ради других людей. все персонажи обрывают жизнь, свою или чужую, но  делают это по  разным причинам. в  чем  же смысл противопоставления ларры и  данко, ведь горький не  просто так сочетает в  рассказе две легенды о  столь разных героях? и  если в  старухе изергиль сочетаются как положительные, так и  отрицательные качества, то  данко и  лара  — совершенно противоположные типы героев. итак, рассмотрим эти образы подробнее.

Давньогрецька література — сукупність літературних творів античних авторів, що включає в себе усю творчість давньогрецьких поетів, істориків, філософів, ораторів та інших аж до кінця історії Стародавньої Греції, також вона найдавніша з національних літератур Європи. Вона виникла на основі фольклору грецьких народностей. Виникнення літератури пов'язане із розпадом родових зв'язків всередині полісної громади і підвищенням особистої самосвідомості індивіда, яке ще не переходить у відокремлення від колективу.

Крайніми межами історії давньогрецької літератури визначають 11 століття до н. е., коли склалися численні оповіді про героїв Троянської війни, і першу половину 6 століття н. е., коли за розпорядженням імператора Юстиніана 529 року були закриті філософські школи в Афінах. У цьому проміжку часу розрізняють два періоди:

перший — від зародження літератури до 3 століття до н. е., переважно творчий період;

другий — від початку александрійської вченості до Юстиніана, переважно час вивчення колишньої літератури і засвоєння давньогрецької освіченості іншими народностями.