Написать сказку про то как брехливая ворона стала самой правдивой птицей в лесу

Жила собі ворона, дуже брехлива. одного разу вирішила вона сбрехати всім, що вона сама розумніша в світі, але ніхто їй не повірив. вона образилася й пішла собі. шла вона лісом и почула що хтось просить на . ворона підійшла до дерева і побачила зайченя. великий дуб впав прямо на нору , де були маленькі зайченята. ворона намагалась , але в неї не вийшло. вона швиденько побігла: - іть , там маленьке зайченя в біді.- сказала ворона. - ти брешеш, ми тобі не віремо.- відповів ведмідь. ворона благала їх, щоб вони повірили и сказала їм:   - я більше не буду брехати!   всі звірі повірили їй и пішли . ось так закінчилась казка! звіри врятували зайченя. а ворона більше не брехала.   

Жили у лісі багато дивних звірів. одна ворона брехала, а інші брехали ще більше, і осталися виними, а ворона була правдивою

 

                           

                                  осінь.

                  осінь    -  золота пора року. недарма в народі  її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою.  адже  саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і  в садах .  після    довгих клопітких  робіт одержують щедру винагороду від природи за  свою  працю.

              восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори:     червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.

            сонечко обігріває все менше землю. приходять перші заморозки.

            восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.

              про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . в  першому  класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:

                      « … падає , падає листя

                                    листя в саду мерехтить.

                                    жовте , яскраво-вогнисте

                                    тихо за вітром летить… . »

          мені також подобається спостерігати , як з дерев плавно

    пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на

  землю.  а як тільки пахне це опале листя! грибами, пеньками,

  та й самою осінню!

                напевне тому, що я народилася восени  - це і є  моя

  найулюбленіша пора року. вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.

  та все ж таки як тільки гарно  восени!