25 ! -составить рассказ на одну из тем: "распространение униатства на землях; проведение волочной померы 1557 г. ; влияние реформации и контр реформации на развитие земель. " заранее большое )

у xiv-xv ст. у різних країнах західної європи виникли руху проти панування католицької церкви. ці рухи отримали загальну назву реформація. реформація являла собою широке суспільно-політичний та ідеологічний рух, спрямований проти римсько-католицької церкви і її ролі в політичній системі суспільства. ідейною основою реформації був  гуманізм  епохи відродження. ідеологи реформації стверджували, що для спасіння душі віруючого не потрібен посередник в особі церкви. у зв'язку з цим вони виступали за ліквідацію церковної ієрархії разом з папою римським. реформація розпочалася в 1517 р.  з виступу мартіна лютера проти торгівлі індульгенціями (папськими грамотами, отпускавшими гріхи). для позначення всієї сукупності напрямів реформації  (лютеранство, кальвінізм, цвинглианство, іканство та ін: )  вживається термін "протестантизм". на території білорусі перші протестантські громади почали з'являтися в середині xvi ст. найбільшого поширення тут отримав кальвінізм. у  1560-х рр.  з кальвінізму виділилося рух  антитринитариев (аріан) -  радикальний напрямок, представники якого проповідували антифеодальные погляди. в аріанство виділяють дві течії: помірне, виступав за поступове зміна феодальних порядків, і радикальне, різко критикував кріпацтво, політику державного насильства, феодальні війни. до помірного течією антитринітаризм належали  симеон нудний  і насильств тяпинский. ідеї реформації в вкл поширилися переважно в  шляхетсько-магнатської середовищі  (князі радзивілли. кишки. сапіги, ходкевичі. тишкевичі та ін). відомим представником реформаційного руху в вкл, прихильником кальвінізму був микола радзівілл чорний. переважна кількість міщан і селян зберегли православну віру. реформація у вкл завершилася в  кінці xvi ст.  шляхта і магнати з протестантизму повернулися в католицтво.з  другої половини xvi ст.  католицька церква розпочала боротьбу за відновлення позицій католицтва. цей рух отримав назву  контрреформації.одним з головних знарядь боротьби з реформацією став  орден єзуїтів,  створений у 1534 р. і затверджений папою римським у 1540 р. представники цього ордену були запрошені у вкл у 1569 р. головним ідеологом контрреформації був єзуїт  петро скарга.  активними її прихильниками були  стефан баторій  і сигізмунд iii лазу. вони сприяли зміцненню католицької церкви, заохочували діяльність католицьких чернечих орденів. в результаті заходів контрреформації зміцнилося економічне могутність і політичний вплив католицької церкви, відбулася клерикалізація культури. заходи контрреформації в речі посполитій були спрямовані не тільки проти протестантизму, але і проти православ'я. в рамках контрреформації проведено об'єднання православної церкви білорусі та україни з католицькою, оформлене на брестському церковному соборі в 1569 р. контрреформація в речі посполитій фактично тривала до 30-х р. xviii ст.

Католи́ческая церковь[4] (лат. Ecclesia Catholica), также известная как Ри́мско-католи́ческая церковь (лат. Ecclesia Catholica Romana), — самая крупная христианская церковь в мире, насчитывающая более 1,25 миллиарда последователей[3]. Одна из старейших религиозных институций в мире, играла важную роль в истории западной цивилизации[5]. Отличается организационной централизацией и наибольшим числом приверженцев. Римско-католическая церковь, придерживающаяся западных литургических обрядов, вместе с двадцатью тремя восточнокатолическими церквями составляет единую католическую церковь, которая полагает себя церковью, обладающей всей полнотой средств

Восточная православная церковь — одно из самоназваний православных церквей: Русской[1], Греческой и других, а также калька названия этих церквей в западном мире (например, англ. Eastern Orthodox church).

Древние восточные церкви — группа древних церквей восточного христианства, также известные как «Древневосточные православные церкви».