Дай розгорнуту відповідь на запитання: "що таке новела, основні риси новели, доклади це на прикладі однієї із вивчених новел? "

новела-невеликий за обсягом твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом,напруженою та яскраво вимальованою дією. не розумію "жодному з вказаних критеріїв ваш твір не відповідає. це як пейзаж, у якому надто багато „а потім”.

новелі властиві лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів. серед різновидів епічного жанру новела вирізняється строгою й усталеною конструкцією. до композиційних канонів новели належать: наявність строгої та згорненої композиції з яскраво вираженим композиційним осередком (переломний момент у сюжеті, кульмінаційний пункт дії, контраст чи паралелізм сюжетних мотивів тощо), перевага сюжетної однолінійності, зведення до мінімуму кількості персонажів.

персонажами новели є особистості, зазвичай, цілком сформовані, що потрапили в незвичайні життєві обставини. автор у новелі концентрує увагу на змалюванні їхнього внутрішнього світу, переживань і настроїв. сюжет новели простий, надзвичайно динамічний, має ситуаційну чи психологічну несподіванку.

Карпо був широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. гострі темні очі були ніби сердиті.  лаврінове молоде довгасте лице було рум'яне. веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи - все подихало молодою парубочою красою. він був схожий з виду на матір.  старий омелько був дуже богомільний, ходив до церкви щонеділі не тільки на службу, а навіть на вечерню, говів два рази на рік, горнувся до духовенства, любив молитись і постити; він понеділкував і постив дванадцять п'ятниць на рік, перед декотрими празниками.  кайдашиха була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. маруся кайдашиха замолоду довго служила в дворі, у пана. куди її взяли дівкою. вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини та на храми. вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства. до неї прилипла якась облесливість у розмові й повага до панів. вона любила цілувать їх в руки, кланятись, підсолоджувала свою розмову з ними.  мелашка :   лаврін стояв під вербою недалечка од дівчини й дивився на неї. сонце грало на  червоному намисті, на рум'яних щоках. дівчина була невелика на зріст, але рівна,  як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида,  з тонким носиком. щоки, червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та  червоні, як калина. на чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні  брови, густі-прегусті, як шовк.  мотря не виходила в його з думки, неначе стояла тут на току недалечке од його, під зеленою яблунею, і дивилась на його своїми темними маленькими, як терен, очима. він неначе бачив, як пашіло її лице з рум'янцем на всю щоку, як біліли її дрібні зуби між тонкими червоними губами. карпо задумався, сперся на заступ і не зводив очей з того місця під яблунею, де він ніби вгледів свою гарячу мрію в червоних кісниках на голові, в червоному намисті з дукачем.