Іть завтра к.р. з історії україни 7 клас треба характеристику юрія 1 і юрія 2

після смерті лева володарем став його єдиний син юрій і, котрий, як і його дід, мав титул короля русі. вольовий, енергійний і талановитий політик, він зробив чимало для зміцнення держави. найбільшим його успіхом стало відновлення єдності королівства: юрій зосередив у своїх руках владу над волинським і галицьким князівствами, а столицю переніс із холма до володимира.

домігся утворення окремої галицької митрополії (1303). скориставшись послабленням золотої орди, він поновив владу над пониззям, встановив дружні відносини з польщею й тевтонським орденом. за його правління переживала піднесення  економіка  держави. його печатка зображує короля «величним старцем, з довгою бородою, котрий сидить на троні, в короні, із скіпетром у руках».

юрій ii  болеслав тройденович(близько 1306- 1340 галицько-волинський  князь  (1325-1340 син мазовецького князя тройдена ii і марії, дочки юрія і  львовича. будучи католиком, прийняв  православну  віру й ім'я юрій. намагаючись протистояти  експансії  польщі та угорщини, підтримував союзні відносини з тевтонським орденом і литвою. робив спробу повернути люблінщину, яку 1303 р. захопила польща. прагнучи зміцнити князівську  владу, вів боротьбу проти  бояр, у якій спирався на  міщан. юрій ii підтримував розселення німецьких колоністів, задумав запровадити  католицтво. ці заходи  юрія ii  болеслава  підривали значення місцевої  аристократії. період правління юрія ii став поступовим занепадом галицько-волинського князівства (галицько-волинська держава): посилився ординський вплив, безуспішною була боротьба з польщею за люблінську землю, міста дедалі більше контролювалися іноземними купцями та ремісниками,  національна  знать відійшла від адміністративної влади, місцеве населення поверталося до католицизму. у 1340 р.  бояри  організували проти юрія ii болеслава змову й отруїли його у володимирі

в первые годы после смутного времени положение страны было шатким. независимость россии удалось отстоять, и была избрана новая династия, стало быть, кризисов престолонаследия можно было не опасаться. однако романовы, как и годуновы, не были потомками рюриковичей по крови, и иностранные державы (в первую очередь речь посполитая) не сразу признали их. мирные договоры с речью посполитой и швецией также не были подписаны сразу после избрания михаила федоровича, и первые годы войны за территорию продолжались.

основной опасностью представлялись иностранные державы - польша и швеция. мир с ними нужно было подписать чем раньше, тем скорее, но при этом и не отдать им земли. второй опасностью была разоренная страны. народ страдал во время опричнины, получил краткую передышку в царствование федора блаженного, страдал от голода и холода при годунове и от анархии во время междуцарствия и правления самозванцев и претендентов на престол. население уменьшилось, владения бояр и дворян были разорены, крестьян не хватало, многие бежали на рубежи страны - в казаки.

вот у казачества, особенно сибирского, наступила пора успехов. землепроходцы двигались на восток и присоединяли к россии новые территории, продолжая дело ермака. но в западной части страны, в метрополии, всё было намного тяжелее.

сплотить страну политически земский собор. в правление михаила федоровича сословно-представительный парламент созывался регулярно и принимал деятельное участие в решении судеб восстанавливаемой страны. играла свою роль и церковь, глава которой - патриарх филарет (в миру фёдор романов) - был отцом царя михаила и активно ему в принятии государственных решений.