35 ! письмо к норе из произведения г. ибсена "кукольный дом". / лист до нори з твору г. ібсена " ляльковий дім ". на любом языке.

Нора, я вважаю, що кожен твій вчинок є правильним та гідним великої похвали - з самого початку, в чистій любові до своєї родини і аж до самого завершення - становлення собою та вільною від "лялькового" життя. не зважаючи на засудження тебе твоїм чоловіком, я хочу тобі сказати, що я пишаюся тобою. заради великого кохання ты спромоглася підробити підпись свого батька та дістати кошти на лікування свого коханого, хоть знала, що це так просто з рук не зійде і була права, але саме цей гіркий період в житті показав справжню дійсність буття. він похитнув вимріянний будиночок з тонкого картону та іграшкового життя, який тримався до цього лишь маленькою лялькою, під маскою якої весь цей час билось людське сердце. знаєшь, норо, я розумію як тобі іноді бувало важко прикидуватись радісною і одночасно дарувати любов своїй родині, коли тебе хвилювали думки про те, щоб виплатити борг, про те, щоб чоловік не подумав про тебе погано. та все, що сталося, преведе тебе до кращої долі вільної особистості, а не ляльки в руках свого ж чоловіка. ти маєш право бути незалежною, як має право на це кожна в світі людина, і ти є прикладом цього. можливо, ти ніколи й не прочитаєш мого листа, але знай, що твоя щира любов та відданість - це те, що може не кожен.

Вам без сомнения известен ходжа и притча о том, как он отправлял за водой дочь с кувшином, предварительно наказав ее. когда плачущая дочь ушла сосед обратился к нему: - достопочтенный, ведь она еще не разбила кувшин, зачем ты ее наказал? - после того, как разобьет, уже будет поздно о чем эта не смешная вовсе ? да просто, - не кувшин он берег, а дочь оберегал от поспешных действий, от ошибок на жизненном пути? добился ли он успеха? уверен что нет - ведь мудрость и жизненный опыт, когда думаешь о последствиях больше, чем о поступке приходят с , а молодость устремлена в будущее и мчится туда топча даже то, что нужно бы взять с собой. не зря великий и наблюдательный хайям сказал: на базаре мудрость продавали и  давали старость к  ней в  придачу. люди проходили, но  не брали, уходили молча, деньги пряча. глупость продавали на  базаре, молодость давали к  ней в  придачу! люди подходили, покупали, убегали, позабыв про  сдачу… и, наверное такая устремленность права, опасаясь совершить ошибку, причинив этим боль себе и людям мы до сих пор сидели бы в пещерах.  молодость - это новые достижения, старость - их просеивание через сито пригодности и сохранение. невозможно не совершать ошибки, подтверждением тому жизнь людей, которые на виду. тот же мудрый хайям о вреде вина, и тут же шел в кабак, полководцы губили свои армии, предводители свои государства. у не столь великих в общечеловеческих масштабах потери от ошибок были не столь велики, но для своей жизни, - даже более катастрофичны. сколько живу, столько восхищаюсь человеком - он, после беды встает и идет дальше через новые беды и несчастья. действительно в человеке есть частица божьей искры. ошибки совершают все - это неизбежно. все дело в том, как человек поведет себя дальше.  сложив в покаянии руки станет безвольным овощем, или отряхнувшись постарается исправить последствия ошибки и взяв в руки хурджин и посох пойдет дальше.      все дело - в этом. не бойся, друг, сегодняшних невзгод! не  сомневайся, время их  сотрет.