Написати власну детективну історію..

До мене приходить моя одноклассниця настя та каже до мене :   - едік чогось в мене пропала собака я не можу її віднайти ! -так тобі так же привіт давай ходімо до тебе -ходім. я приході до неї додому та кажк : -ходім до будки собаки . вона мене провела до тієї будки . я говорю:   -давай шукати якісь сліди . ми знайшли подряпани кігтами . я сказав давай обійдемо будку а поза будкою сліди в кущі . ми попрямували туди . вони нас до ліси там сліди обірвались . мипочали заглядувати скрізь  в кущі та незнайшли нияких слідів . тут десь за метрів 10 15 ми почули скавчання ми побігли туди . ми я прибігли то побачили підстрелину її собаку . вана почала плакати , я її успокоював . ми подзвонили до її батьків. вони приїхали  швидко з медицинською аптечкою та зав’язали її рану . та собака та через місяць померла . я дізнався що то за калібр був тв злочинця виявили він ще одну собаку пістрелив та ми його догнали . його посадили за грати на 10 років це був 1 метр 80 сантиметрів 30 років звали олександр піліпченко    . собаку поховали біля кладбища .

Эпизод боя с барсом очень важен. Это ключевая сцена поэмы. Здесь проявляются такие черты характера героя, как храбрость, сила, близость к природе, уважение к сопернику и прочее. Герой лицом к лицу сталкивается с природной опасностью. Мцыри восхищается зверем, его красотой и мощью. Барс - это символ мощи дикой природы. Мцыри получает шанс пробовать свои физические силы в борьбе, раньше, живя в монастыре, такой возможности он не имел. После битвы он делает вывод о том, что в краю отцов он был бы славным воином, сильным и бесстрашным. В тяжелой борьбе Мцыри все же побеждает своего соперника. Раны, полученные от когтей барса, не останавливают героя на пути к своей родине. И даже истекая кровью, он все же остается верен своей цели.