Твір на морально етичну тему “ традиції у моему житті„

Традиції відіграють велику роль у житті країни та нації. традиції це те,що відрізняє народи один від одного. можна сказати,що саме традиції роблять нас українцями. без них ми вже не матимемо національної самосвідомості та не відрізнятимемось нічим від наприклад поляків. у сучасному ізованому світі цілі нації зникають і якщо ми не дбатимемо про свої традиції, ми теж зникнемо. але що саме є традиції? традиції оточують нас усюди. наприклад, фарбування яєць на великдень-це українська традиція. колядуваня -це теж українська традиція,яка була заснована ще до прийняття християнства володимиром у 988 році. вишиванки та рушники це також українські традиції. до багатьох з них ми настільки зникли, що й навіть не помічаємо, але вони усе одно відіграють велику роль у нашому житті.

у кожного народу є свої традиції. їх історія сягає в глибину віків, поєднує в собі уявлення про світ, ставлення до релігії, ознаки побуту.

в останні роки ми часто звертаємося до традицій, бо усвідомлюємо себе частиною великого народу з багатющими надбаннями культури. той, хто не знає своєї культури і цурається своєї мови, не може з пошаною ставитись і до культури інших народів.

усвідомлення своєї причетності до великого народу — є усвідомленням себе самого, усвідомленням своєї значимості в світі.

моє перше ознайомлення з народними традиціями відбулося давно, коли я був ще дуже малим.

було мені років п'ять-шість, коли я сам свідомо поніс вечерю до свого хрещеного. тепер я знаю, що було це на свят-вечір перед різдвом. надворі вже стемніло, але ніхто не боявся темряви, дітей було дуже багато, хто ніс вечерю до родичів, а хто — колядував. тоді я вперше почув колядки. прийшовши додому, намагався згадати почуте на вулиці, але не зміг. моя прабабуся розтлумачила мені і значення слів із почутої колядки, і самого обряду.

але найповніші враження про народні обряди я привіз зі львова. разом з іншими учнями нашої школи два роки тому я побував на екскурсії у цьому старовинному місті. наша подорож була не тільки цікавою, а й пізнавальною, бо ми не просто спостерігали народні різдвяні обряди, а й брали в них участь. повернувшись додому, я навчив своїх друзів різдвяних пісень, почутих там, а наступного року ми й самі ходили колядувати, щедрувати й посівати. так що всі святки пройшли незабутньо. відтоді я цікавлюся традиціями інших народів. я із задоволенням читаю книжки, які містять свідчення про історію і культуру того чи іншого народу, я порівнюю наші звичаї з традиціями інших регіонів україни та інших слов'янських народів.

дивіться також

як приємно іноді буває дізнатися, що українські традиції багатші, мова — милозвучніша, пісні — мелодійніші. яка гордість наповнює душу за увесь народ і за себе особисто. навіть дивно буває: хтось милується українською народною піснею, а ти так пишаєшся, наче тебе особисто похвалили.

скільки обрядів довелося мені побачити: і весілля, і свято купала, і свято першого а скільки ще доведеться побачити! адже світ такий великий, життя таке дивовижне, а традиції збагатити його.

Щовечора я виходжу на одну годину в парк, інколи зі мною йде моя мама.

Проходжу 5 кілометрів - бачу рідний край.