Подія з моїм другом твір. 4 клас. напишіть будь-ласка

однієї травневої суботи ми з однокласниками зібрались іти до лісу. плани мали грандіозні: зварити кашу, насмажити шашликів, а ще награтись і набігатись досхочу.  аж ось нарешті всі зібралися. перевірили, чи все взяли, і хутко рушили.

сонячне проміння пестило нас, зігріваючи уже по-справжньому. незрівнянні аромати дарувала яскрава травнева зелень. зупинившись на улюбленому місці, ми звично і швидко розвели вогонь, а незабаром запах польової каші уже розносився по галявині.

посмакувавши кашею, хлопці побігли грати у волейбол, за ними попрямували й дівчата. чаклувати над шашликом залишився лише андрій — великий знавець і любитель цієї справи.

гра була чудовою, і максим навіть роззувся — аби легше було бігати. ось тут і сталася біда. побігши в кущі за м’ячем, максим наступив на уламок скла. хлопець скрикнув від пекучого болю, а за мить уся шкарпетка була в крові. першою отямилася марійка. вона завжди брала з собою ліки першої необхідності. швидко обливши рану перекисом водню, туго затягла її бинтом. першу було надано, тепер необхідно було терміново повертатись у місто.

друзі обережно посадили максима на велосипед і доправили до лікарні. провідувати однокласника прийшли всім гуртом. і назавжди запам’ятали сумний урок, що бігати без взуття не можна, а тим більше бити й розкидати скло!

нічна пригода

ціле літо я гостював у своїх родичів, пасти телят. одного разу мені довелося на кілька днів залишитися на острові з маленькими телятками. увечері, коли їх заганяв, помітив, що серед них немає білолобої зірочки. я злякався, що на неї можуть напасти вовки, і пішов її шукати. сонце швидко зайшло, на землю спали сутінки. кущі і дерева, привітні і зелені вдень, тепер стали чорними і зловісними. довго я шукав зірочку, але так і не знайшов. вирішивши продовжити пошуки зранку, я наблизився до куреня і побачив, що з пітьми на мене блимали чиїсь зелені очі. «вовки»,— промайнуло в голові, і я за якусь мить виліз на високе дерево.

довелося там і ніч провести. я боявся рухатися, боявся заснути, з нетерпінням чекав ранку. а коли зійшло сонце, із куреня вийшла зірочка, на ходу дожовуючи мій сніданок. я застиг із несподіванки, розсердився, закричав на теля, а потім голосно і весело розсміявся.