Твір на тему: «характеристика яви з твору в. нестайко «тореадори з васюківки

Звідки таке незвичне ім'я — ява? то він сам себе так назвав, коли йому було лише півтора роки. чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: "я — ваня", а вийшло "ява" але причепилося оте "ява" до нього, як реп'ях до собачого хвоста. у івана руде скуйовджене волосся, а обличчя хлопця рясно вкрите веснянками. ява рень — енергійний і відчайдушний хлопець. зазвичай саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під васюківкою прокласти, то влаштувати бій биків, то організувати шкільний театр. але хлопець здатний не тільки на бешкет: коли сталася прикра подія з переекзаменовкою, то він влітку сумлінно готувався до перескладання екзамену з української мови на "безлюдному" острові, дібравши собі ім'я "робінзон кукурузо".павлуша завгородній — кращий друг яви. це більш врівноважений і спокійний хлопець. він захоплюється малюванням і мріє стати льотчиком, але не менше за яву полюбляє різноманітні пригоди й таємниці.васюківські "тореадори" завжди мають благородні наміри, але через брак досвіду і знань, на жаль, іноді потрапляють у прикрі ситуації. нерозлучні друзі, обмірковуючи вчинки, вміють усвідомити помилки й намагаються їх не повторювати, хоча відразу ж вигадують і здійснюють нову "авантюру". тому читачі з цікавістю довідуються про пошуки незнайомця з тринадцятої квартири, зйомки в кіно, про хлопців під час рятування рідного села від стихійного лиха, про викриття двох місцевих "шпигунів".мені зрозумілі бажання і наміри яви і павлуші, адже вони мої ровесники. думаю, головне, про що хоче сказати нам автор: дружба — велика сила; важливо мати поруч вірного і відданого товариша, який піде за тобою в огонь і у воду, не зрадить, завжди в скрутній ситуації. попереду в мене знайомство з багатьма літературними творами відомих письменників. але я впевнений: "тореадори з васюківки" в. нестайка — одна з найкращих книжок, тому я усім раджу прочитати її.

старший дубровский, отец главного героя владимира, андрей гаврилович был небогатым человеком, имеющим в своем кистеневском имении всего 70 душ. он был человеком  предельно набожным, цитирующим писание даже на смертном одре. он живет по не писаным законам своего сословия. своего восьмилетнего сына он отправил учиться в петербургский кадетский корпус, надеясь, что сын вырастет правильным законопослушным офицером. старший дубровский, оставшись после смерти один, не «поддаётся на суетные мирские соблазны». перед смертью он написал своему письмо, в котором рассказал о своей тяжелой участи и просил сына приехать в имение.  на руках у сына он и умер, так как его дворянская натура не смогла пережить позора бесчестия. этой смертью своего героя автор показывает смерть настоящего дворянина-интеллигента.