Чем была дача для петьки из рассказа л.н. андреева «петька на даче»

Противопоставления в рассказе «петька на даче» рассказ леонида андреева «петька на даче» повествует о мальчике пете, работающем парикмахера. в рассказе противопоставлены жизнь пети и сам петя до и после поездки на дачу. жизнь мальчика в городе тяжела, ему приходится постоянно трудиться и страдать от грубого к себе обращения. ужасно однообразные, мрачные дни   пети проходят в грязных стенах парикмахерской. мальчик выглядит уставшим. он худощав, сутул, и лицо его уже покрыто морщинками, делающими его «похожим на состарившегося карлика». по счастливому стечению обстоятельств петя уезжает на время на дачу и буквально попадает в другой мир, где его окружают красота природы, гармония и тепло. мальчик будто бы оживает и совершенно меняется. его морщинки исчезают, «будто по этому лицу кто-нибудь провел горячим утюгом». дни пети на даче счастливые, беззаботные и полные необычных открытий.

ответ:

епітет – один із художніх засобів, які найпростіше за все визначити у художніх текстах. тим не менш, одинадцятикласники, готуючись до зно, доволі часто не помічають епітети в текстах під час виконання завдань.

що таке епітет? це образне означення. це означає, що таке слово додає образну, емоційну характеристику особи, явища, предмета. пам’ятайте, що означення завжди відповідає на питання “який? ”, а отже, епітет у нас завжди виражається прикметником.

в усній народній творчості повсякчас трапляються так звані постійні епітети, названі так через їх поширеність в текстах. це вислови на кшталт чорні брови, карі очі, ясні зорі, тихі води.

знайдемо епітети у вірші п. тичини “арфами, арфами”:

арфами, арфами —

золотими, голосними обізвалися гаї,

самодзвонними:

йде весна

запашна,

квітами-перлами

закосичена.

думами, думами —

наче море кораблями, переповнилась блакить

ніжнотонними:

буде бій

вогневий!

сміх буде, плач буде

перламутровий…

стану я, гляну я —

скрізь поточки, як дзвіночки, жайворон як золотий

з переливами:

йде весна

запашна,

квітами-перлами

закосичена.

любая, милая,—

чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай.

там за нивами:

ой одкрий

колос вій!

сміх буде, плач буде

перламутровий…