Стислий переказ ніч перед боєм з елементами опису

Уземлянці, де зібралось приблизно 30 чоловік іван добробут питає капітіна петра колодуба про його "внутрішній секрет". петро відповідає, що його змінив відступ через десну, коли він познайомився зі старими ді – рибаками. вони відступали вже декілька днів і були останніми хто мав перейти через десну. переправити їх мали два діди- савко і платон. всю дорогу діди між собою обговорювали відступаючих, що вони мали нову форму та не були справжніми солдатами, адже відступали. діди казали, що справжні солдати мають захищати свій край і людей, а не тікати від смерті, так як кому судилося померти, то смерть його кругом наздожене. на заперечення троянди платон відказав йому, що в того мала душа, якщо страх більший ніж ненависть до ворога. дід платон на прощання сказав колодубу, що не тими вони сповнені емоціями, що в них має бути не жаль та скорбота, а ненависть до ворога і презирство до смерті, адже перемагають горді, а не жалісливі. саме ці слова змінили петра і зробили тим, ким він зараз став. тепер у петра є тільки бажання після війни побачили діда платона, та іван добробут сказав, що цьому вже не бути. коли всі відступаючі пішли, німці сказали перевести їх також через десну, і коли вони вже були посеред річки, діди попросили один у одного пробачення і втопили німців, себе і човни. вижив лиши один іван добробут – він був онуком діда савки. петро, а з ним і інші солдати встали, преклонили коліна і мовили: "готові на будь-який огонь! ". оціни будь ласка

Я була дуже рада, коли мені подарували кошеня!

Він був яскраво-рудим з білими плямами. У нього були яскраві зелені очі, рожевий ніс і білі гостренькі зубки. Кошеня було дуже маленьким, але дуже пухнастим і у нього був розкішний довгий хвіст. Внизу його лапки були біленькими, як ніби він надів білі шкарпетки. Погляд у нього був дуже добрий і пронизливий, але трохи лукавий.

Кошеня дуже любило сидіти на ручці крісла і, повільно виляючи пухнастим хвостом, розглядати людей, що проходять повз нього.