Причини липневої революції 1830 року у франції

Липнева революція 27 липня 1830  року у франції почалась революція, в ході котрої було повалено владу короля карла x, антиконституційні укази якого стали причиною заворушень в парижі. 2 серпня він був змушений зректися престолу і став останнім монархом франції з династії бурбонів. політика короля карла x бурбона, який прийшов до влади в  1824 роціпо смерті брата, людовика xviii, була направлена на реставрацію абсолютної монархії. консерватор і противник громадянських свобод, в  1829 році  він призначив прем'єр-міністром уряду і міністром закордонних справ переконаного монархіста жюля огюста поліньяка, діяльність якого була вкрай непопулярна серед дрібної буржуазії і робітників, а також депутатів навіть поміркованих правих поглядів. 18 березня  1830 року палата депутатів звернулась до карла x з вимогою відставки кабінету поліньяка, натомість король розпустив парламент, а коли опозиційні політики переконливо виграли на виборах, проведених в червні-липні,  25 липня  1830 року карл x, не скликаючи засідання парламенту, видав чотири укази, якими розпускав парламент, змінював виборче законодавство, надавши право голосувати лише власникам землі, і відновив цензуру. введення цих ордонансів позбавляло буржуазію будь-якого впливу на законодавство і відновлювало земельну аристократію в положенні єдиного правлячого класу франції. явне порушення королем конституційних прав і свобод, законодавчо закріплених ще у  1814 році, викликало заворушення у парижі, які  27 липня  1830 року переросли у барикадні бої, а  29 липня, після часткового переходу на бік повсталих солдатів, - захоплення палаців лувр і тюільрі. після того, як  30 липня  над королівським палацом замайорів французький триколор, палата депутатів проголосила герцога філіпа орлеанського намісником королівства і наказала заарештувати поліньяка й більшість його міністрів. за цих умов,  2 серпня  карл x зрікся престолу сам і змусив зректися свого сина, який 20 хвилин пробув королем людовиком xix, призначивши спадкоємцем престолу 10-річного внука анрі шамбора при регентстві герцога орлеанського. у відповідь палата депутатів відмовилась визнавати анрі королем і  9 серпня, в порушення процедури, передала престол регенту, який став королем луї філіпом i. відразу після зречення карл x емігрував до великобританії, звідки переїхав до австрійської імперії, де й помер в  1836 році  від холери. принц поліньяк намагався втекти, але був схоплений  15 серпня  1830 року, відданий під суд і засуджений до пожиттєвого ув'язнення, яке через шість років замінили на вислання з країни. «король-громадянин» луї філіп i в  1848 році  був змушений зректися престолу під час лютневої революції і через два роки помер в еміграції у великій британії.

18 мая 1804 года был провозглашён императором